З початку 2015 року трудове законодавство зазнало значних змін, які стосуються в першу чергу запровадження фінансової відповідальності за порушення законодавства про працю, з 2017 року збільшення розмірів штрафів за порушення законодавства про працю та наділення органів місцевого самоврядування значними повноваженнями щодо здійснення контролю за додержанням законодавства про працю, визначення порядку здійснення контролю контролюючими органами – посадовими особами Держпраці та органів місцевого самоврядування.
Так, відповідно до частини першої статті 259 Кодексу законів про працю України визначено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами – підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
На виконання вищевказаних положень законодавства, Кабінетом Міністрів України 26.04.2017 прийнято постанову «Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні» № 295 (набула чинності 16.05.2017), якою затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі – Порядок контролю).
Ця постанова внесла багато новацій в частині здійснення контролю за додержанням законодавства про працю.
Отже, хто має право контролювати додержання законодавства про працю? За положеннями Порядку контролю здійснювати контроль уповноважені: 1) Держпраці та її територіальні органи (далі – Держпраці); 2) виконавчі органи міськрад міст обласного значення і сільські, селищні, міські ради об’єднаних територіальних громад (далі – виконавчі органи). Правда, слід зазначити, що виконавчі органи мають право контролювати тільки питання (пункт 2 Порядку контролю) своєчасності та повноти оплати праці, дотримання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин. Безпосередньо контроль здійснюють інспектори праці – представники як Держпраці, так і виконавчих органів. При цьому важливо, щоб в інспектора було службове посвідчення (його форма затверджується Мінсоцполітики, а видається воно Держпраці). Звертаємо увагу: посвідчення інспекторів праці, які є посадовими особами виконавчих органів, також видають органи Держпраці.
Цікаво, що згідно з Порядком контролю Держпраці зобов’язана вести реєстр таких посвідчень і, якщо в цьому реєстрі немає інформації про пред’явлене посвідчення, воно вважається недійсним.
Як контролюють? Формами контролю можуть бути (пункти 2, 15 Порядку контролю) інспекційні відвідування; невиїзні інспектування, які проводяться в приміщенні органу контролю, за узгодженням із суб’єктом господарювання, на підставі поданих документів і пояснень. Строки контролю Відповідно до пункту 10 Порядку контролю передбачено тривалість інспекційних відвідувань і невиїзних інспектувань – не більше 10 робочих днів, а для суб’єктів мікропідприємництва та малого підприємництва – не більше 2 робочих днів. Чи повинні повідомляти органи Держпраці про інспекційні відвідування? І так, і ні. За загальним правилом інспектор праці повинен повідомити суб’єкта господарювання про майбутнє інспекційне відвідування (пункт 8 Порядку контролю). Ось тільки в Порядку контролю нічого не сказано про те, у який строк і яким способом це повинно бути проведено.
Крім того, положення Порядку контролю передбачено, якщо інспекційні відвідування пов’язані з виявленням неоформлених працівників і інспектор праці вважає, що повідомлення може зашкодити таким відвідуванням, тоді суб’єкт господарювання взагалі не повідомляється.
Які документи повинні пред’явити контролери? Ніяких документів, крім службового посвідчення, оформленого належним чином, інспектори праці пред’являти не зобов’язані. Проте звертаємо увагу, що до початку проведення інспекційного відвідування контрольний захід підлягає повідомній реєстрації Держпраці (або територіальним органом Держпраці). Підстави для проведення контролю за додержанням законодавства про працю Підстави для інспектування визначені пунктом 5 Порядку контролю. Як і раніше, Держпраці ініціює контрольний захід за зверненням працівника, трудові права якого порушено. Утім перелік обставин, за яких проводять інспектування, розширено. ДФС, Держкомстат, Пенсійний фонд щомісяця аналізують інформацію з державних реєстрів та повідомляють Держпраці про ймовірні порушення. При цьому до зони ризику потрапляють роботодавці, які використовують працю фізичних осіб на умовах цивільно-правових договорів, переукладають їх упродовж року. Якщо на підприємстві понад 30 % відсотків осіб працюють за договорами цивільно-правового характеру, то в такому випадку слід чекати на інспектора праці.
З практичного досвіду слід вказати на те, що при проведенні інспектування інспектор з праці незалежно від чітких умов договору, які підпадають під цивільне законодавство, прирівнює цей договір до трудового договору та вказує на приховані трудові відносини, за які передбачена фінансова відповідальність в розмірі 111 тис. 690 грн за кожний такий договір.
Так, підставами для проведення інспекційного відвідування є: 1) звернення працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю; 2) звернення фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин; 3) рішення керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийняте за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством; 4) рішення суду, повідомлення правоохоронних органів про порушення законодавства про працю; 5) повідомлення посадових осіб органів державного нагляду (контролю), про виявлені у процесі виконання ними контрольних повноважень ознак порушення законодавства про працю; 6) за інформацією: 6.1. Держстату та її територіальних органів про наявність заборгованості з виплати заробітної плати; 6.2. ДФС та її територіальних органів про: — невідповідність кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності; — факти порушення законодавства про працю, виявлені у процесі здійснення контрольних повноважень; — факти провадження господарської діяльності без державної реєстрації у порядку, встановленому законом; — роботодавців, що мають заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірі, що перевищує мінімальний страховий внесок за кожного працівника; 6.3. Пенсійного фонду України та його територіальних органів про: — роботодавців, які нараховують заробітну плату менше мінімальної; — роботодавців, у яких стосовно працівників відсутнє повідомлення про прийняття на роботу; — роботодавців, у яких протягом місяця кількість працівників, що працюють на умовах неповного робочого часу, збільшилась на 20 і більше відсотків; — працівників, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року; — роботодавців, у яких стосовно працівників відсутні нарахування заробітної плати у звітному місяці (відпустка без збереження заробітної плати без дотримання вимог Кодексу законів про працю України та Закону України “Про відпустки”); — роботодавців, у яких протягом року не проводилась індексація заробітної плати або сума підвищення заробітної плати становить менше суми нарахованої індексації; — роботодавців, у яких 30 і більше відсотків працівників працюють на умовах цивільно-правових договорів; — роботодавців з чисельністю 20 і більше працівників, у яких протягом місяця відбулося скорочення на 10 і більше відсотків працівників;
7) за інформацією профспілкових органів про порушення прав працівників, які є членами профспілки, виявлених у процесі здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю.
Невиїзне інспектування? Це новація Порядку і стосується моментів, коли не йдеться про порушення правил оформлення трудових відносин і інспектор може затребувати документи та пояснення з питань, що є підставою для здійснення контрольного заходу і розглядати їх у приміщенні Держпраці без відвідування роботодавця.
Звертаю увагу, що рішення про невиїзне інспектування ухвалює керівник Держпраці, яке погоджують із роботодавцем.
Що перевірятимуть та за який період можуть провести контрольний захід? Інспектори праці ознайомлюються зі статутом, протоколом зборів засновників про призначення директора, наказом про призначення директора, контрактом з керівником і, звісно, перевіряють наявність неоформлених працівників. Крім того, вивчають документи, ведення яких передбачено законодавством про працю, а саме: 1) наявність колективного договору та виконання його норм; 2) правильність ведення кадрової документації; 3) своєчасність виплати зарплати працівникам; 4) дотримання вимоги про мінімальний рівень заробітної плати; 5) проведення індексації зарплати; 6) правильність відшкодування працівникам витрат на відрядження; 7) нарахування компенсації при несвоєчасному розрахунку з працівниками; 8) законність звільнення працівників та своєчасність розрахунків зі звільненими працівниками, видачу їм трудових книжок; 9) дотримання встановленої КЗпП тривалості робочого часу для різних категорій працівників; 10) правомірність залучення різних категорій працівників до роботи в понаднормовий час, у нічний час, у святкові та вихідні дні, а також порядок оплати за роботу в такий час; 11) періодичність і тривалість відпусток, що надаються працівникам; 12) дотримання гарантій та пільг щодо окремих категорій працівників: жінок, неповнолітніх, працівників, які поєднують роботу з навчанням, тощо.
Це, звісно, не повний список. Список можливих питань, які перевіряють інспектори праці, є в таблиці типового Акта, що затверджений наказом Міністерства соціальної політики України від 18.08.2017 № 1338.
Щодо періоду, який охоплюється інспекційним відвідуванням Чинним законодавством на сьогодні не встановлений період, за який Держпраці має право перевіряти роботодавця. Перевіркою може охоплюватися будь-який період діяльності суб’єкта господарювання.
Також слід пам’ятати, що на правові відносини у сфері державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства про працю не поширюються положення закону, яким визначаються основні засади державного нагляду у сфері господарської діяльності підприємств – Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Що має знати роботодавець, коли завітає інспектор з праці? Звертаємо увагу, що інспекційне відвідування або рішення інспектора праці про відвідування роботодавця підлягає повідомній реєстрації Держпраці чи її територіальним органом до початку його проведення. За загальним правилом інспектор праці повідомляє роботодавця про інспекційне відвідування. Є виняток: коли йдеться про ймовірну нелегальну працю, інспектор не інформуватиме роботодавця про свій візит, якщо вважає що це зашкодить перевірці. Раніше інспектори пред’являли роботодавцю направлення на перевірку, підписане керівником органу контролю, та службове посвідчення. За Порядком № 295 єдиний документ, який повинен пред’явити інспектор, – посвідчення інспектора праці. Направлення на проведення інспекційного відвідування не вимагається. Зауважу, що правом роботодавця є перевірка посвідчення в інспектора праці і за його відсутності роботодавець має право не допускати інспектора до інспектування. Крім того, під час підготовки до проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування інспектор праці, якщо тільки він не вважатиме, що це завдасть шкоди інспекційному відвідуванню або невиїзному інспектуванню, може одержати інформацію та/або документи, що стосуються предмета інспекційного відвідування чи невиїзного інспектування, від об’єкта відвідування, державних органів, а також шляхом проведення аналізу наявної (загальнодоступної) інформації про стан додержання законодавства про працю.
У разі потреби для участі в інспекційних відвідуваннях можуть залучатися (за згодою керівника об’єкта відвідування або іншої уповноваженої ним посадової особи) представники профспілок, їхніх організацій та об’єднань профспілок, члени яких працюють в об’єкта відвідування, організацій роботодавців та їхніх об’єднань.
Права роботодавця: 1) перевіряти в інспектора праці наявність службового посвідчення; 2) не допускати до проведення інспекційного відвідування у разі: — відсутності службового посвідчення в інспектора з питань праці, а також якщо у реєстрі виданих службових посвідчень (інформація на сайті Держпраці) відсутня інформація про видачу службового посвідчення інспектору, що слугує підставою вважати його недійсним (пункт 3 загальних питань Порядку здійснення державного контролю); — якщо на офіційному веб-сайті Держпраці відсутні рішення Мінсоцполітики про форми службового посвідчення інспектора праці, акта, довідки, припису, вимоги, перелік питань, що підлягають інспектуванню; — якщо строк проведення інспекційного відвідування перевищує строки, визначені пунктом 10 цього Порядку, зокрема передбачено, що тривалість інспекційного відвідування, невиїзного інспектування не може перевищувати 10 робочих днів, для суб’єктів мікропідприємництва та малого підприємництва — 2 робочих днів; 3) подавати у письмовій формі свої пояснення, зауваження про усунення порушень до акта або припису (пункт 21 Порядку передбачає, що зауваження можуть бути подані не пізніше трьох робочих днів з дати підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження); 4) вимагати від інспектора праці внесення запису про проведення інспекційного відвідування до відповідного журналу перевірок об’єкта відвідування (за його наявності) перед наданням акта для підпису керівником об’єкта відвідування або його уповноваженим представником; 5) перед підписанням акта бути поінформованим про свої права та обов’язки; 6) вимагати від інспектора праці додержання вимог законодавства; 7) вимагати нерозголошення інформації, що становить комерційну таємницю або є конфіденційною інформацією об’єкта відвідування; 8) оскаржувати в установленому законом порядку неправомірні дії інспектора праці;
9) отримувати консультативну допомогу від інспектора праці з метою запобігання порушенням під час проведення інспекційних відвідувань, невиїзних інспектувань.
Для ефективного захисту своїх прав роботодавець також повинен знати права та обов’язки інспектора Держпраці Відповідно до положень Порядку контролю інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно без попереднього повідомлення мають право: 1) під час проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин самостійно і в будь-яку годину доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об’єкта відвідування, в яких використовується наймана праця; 2) ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, невиїзного інспектування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об’єктом відвідування їхні копії або витяги; 3) наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об’єкта відвідування запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення. З цього приводу, звертаємо Вашу увагу на те, що наймані працівники не зобов’язані спілкуватися з інспектором праці, котрий під час проведення інспекційного відвідування має право наодинці або у присутності свідків ставити запитання, що стосуються законодавства про працю. Зокрема, наймані працівники мають право взагалі утриматись від надання пояснень на поставлені з боку інспектора праці питання (не відповідати), оскільки відповідно до вимог статті 63 Конституції України особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім’ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом; 4) за наявності ознак кримінального правопорушення та/або створення загрози безпеці інспектора праці залучати працівників правоохоронних органів; 5) на надання робочого місця з можливістю ведення конфіденційної розмови з працівниками щодо предмета інспекційного відвідування; 6) фіксувати проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин засобами аудіо-, фото- та відеотехніки; 7) отримувати від державних органів інформацію, необхідну для проведення інспекційного відвідування, невиїзного інспектування. Вимога інспектора праці про надання об’єктом відвідування для ознайомлення документів та/або їхніх копій чи витягів з документів, пояснень, доступу до приміщень, організації робочого місця, внесена в межах повноважень, є обов’язковою для виконання. Але незважаючи на такі розширені повноваження інспектора з праці, інспектор не має права вилучати оригінали фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, комп’ютери та їхні частини.
Разом з тим Порядок контролю передбачив дві вимоги до самого інспектора під час таких інспектувань – наявність службового посвідчення і дотримання законодавства про охорону праці. Якщо за умовами виробництва на підприємстві передбачено лише роботу в спеціальному одязі, взутті, використання засобів індивідуального захисту, то й інспектор з праці має дотримуватись встановлених правил.
Що забороняється інспекторам праці? 1) виступати посередниками, арбітрами чи експертами під час розгляду індивідуальних або колективних трудових спорів; 2) підміняти працівників об’єкта відвідування під час проведення розрахунків або перерахунків розмірів належних працівникам коштів, готувати висновки про відповідність або невідповідність нормативних актів об’єкта відвідування вимогам нормативно-правових актів з метою їх подальшого передання працівникам (у тому числі звільненим), іншим особам чи органам; 3) проводити інспекційні відвідування з метою отримання від об’єкта відвідування будь-яких документів або їхніх копій для подальшого передання іншим особам; 4) розглядати та перевіряти питання, яке є предметом розгляду в суді або щодо якого набрало законної сили рішення суду, перевіряти своєчасність, правильність і повноту виконання рішень суду; 5) розголошувати виробничі та комерційні таємниці чи виробничі процеси, з якими вони могли ознайомитися під час виконання своїх обов’язків, крім випадків, передбачених законом, у тому числі протягом трьох років після звільнення з посади;
6) розголошувати джерело будь-якої скарги, доведеної до їхнього відома, на недоліки або порушення і повідомляти об’єкту відвідування або його представнику про те, що відвідування було проведене у зв’язку з отриманням такої скарги.
Оформлення результатів контролю Останнього дня інспекційного відвідування або невиїзного інспектування інспектор праці складає акт, а якщо виявить порушення законодавства про працю – то й припис про їх усунення. Акт складається у двох примірниках, один із яких залишається у роботодавця. Якщо роботодавець не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід’ємною частиною.
Зауваження можуть бути подані об’єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів з дати підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.
Припис про усунення порушень Припис є обов’язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення суб’єктом господарювання порушень законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування або невиїзного інспектування. Припис вноситься не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після підписання акта (відмови від підписання), а в разі наявності зауважень – наступного дня після їх розгляду. У приписі зазначається строк для усунення виявлених порушень. У разі встановлення строку виконання припису більше ніж три місяці у приписі визначаються графік та заплановані заходи усунення виявлених порушень з відповідним інформуванням інспектора праці згідно з визначеною у приписі періодичністю. Якщо по закінченні строку роботодавець не відповів про усунення порушень або обсяг відповіді недостатній для підтвердження того, що порушення усунуті, інспектор може знову перевірити роботодавця. Мета інспектування в цьому разі – стан виконання припису. Припис складається у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, який проводив інспекційне відвідування або невиїзне інспектування, та керівником об’єкта відвідування або його уповноваженим представником. Один примірник припису залишається в об’єкта відвідування. Роботодавець може оскаржити припис у керівника територіального управління Держпраці. Строк для оскарження – 10 днів з дати отримання припису. У разі незгоди з рішенням територіального органу Держпраці роботодавець може звернутися за оскарженням до Держпраці. У такому випадку Держпраці скаргу розглядає протягом 30 днів. За результатами розгляду скаргу припис можуть скасувати повністю або в окремій частині. Звертаю увагу, що подана скарга тимчасово припиняє виконання припису. При цьому новацією Порядку контролю є те, що роботодавця не притягнуть до відповідальності, якщо він виконає припис про усунення порушень у встановлений строк. У цьому разі заходи щодо притягнення до відповідальності не вживатимуть ані щодо роботодавця, що передбачені статтею 265 Кодексу законів про працю України, ані щодо його посадових осіб. Проте є виняток – якщо виявлені порушення стосуються неоформлених працівників, несвоєчасної та не в повному обсязі виплати заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці, то в таких випадках відповідальності не уникнути. Заходи щодо притягнення роботодавця до відповідальності буде одночасно вжито із внесенням припису й незалежно від факту усунення виявлених порушень. Звертаємо також увагу, що Порядком контролю також передбачена ще одна новація – це так званий аналіз стану дотримання законодавства про працю від інспекторів праці, що здійснюється за письмовою вимогою роботодавця. За результатами проведеного аналізу складається довідка. Так, за зверненням роботодавця інспектори праці можуть проаналізувати, як на підприємстві дотримуються законодавства про працю, та рекомендувати, як усунути недоліки. Тобто інспектор може прийти до вас не лише з інспекційним відвідуванням, а й для роз’яснювальної роботи. Він інформуватиме роботодавця та працівників про ефективні способи дотримання закону, оформлення трудових відносин тощо.
Але в цьому випадку варто застерегти, чи ця роз’яснювальна робота з боку інспекторів праці не буде підставою надалі на здійснення інспекційного відвідування. Тож вирішувати Вам, кликати інспектора за роз’ясненням вимог законодавства чи ні.