Французький уряд готується представити проект закону, яким будуть запроваджені жорсткіші правила промоції в магазинах. Такі дії є реакцією на неконтрольовану поведінку покупців, які жадали отримати Нутеллу, а потім і інші продукти за ціною, значно нижчою за ринкову. Так, минулого тижня французький супермаркет продавав горіхову пасту зі знижкою у 70 %, внаслідок чого ціна на неї впала до менш ніж півтора євро за банку (приблизно 43 гривні за курсом на 06.02.2018).
Така акція призвела до неконтрольованої реакції покупців. Європейські ЗМІ називали це хаосом, масовою істерією, бунтом, покупців називали «тваринами»… Люди отримували травми, штовхали та кричали один на одного аби отримати свою порцію бажаних ласощів. На Dailimotion є відео, зняте в одному з магазинів прямо під час акції. Тоді як одні борються за заповітні баночки, інші спостерігають і саркастично оцінюють ситуацію.
Після розголосу супермаркет вибачився та завірив, що не допустить таких ситуацій в майбутньому. І вже через декілька днів провів нові розпродажі, під час яких, за словами ЗМІ, покупців змогла заспокоїти лише поліція.
Це і викликало необхідність розробки нового регуляторного акта у сфері промоції. Крім того, представник уряду завірив, що французькі мережі супермаркетів взяли на себе зобов’язання не проводити рекламні акції такого типу.
В Україні термін «промоція» законодавчо не закріплений, але за своєю суттю він стосується просування будь-якого товару нерекламними засобами. Проте згідно з національним законодавством знижки не належать до заходів рекламного характеру, їх регулювання відділене.
Крім того, Закон України «Про рекламу» містить лише визначення знижки без уточнення правил її надання. Детальніше це питання урегульоване у Законі України «Про захист прав споживачів», де містяться узагальнені норми щодо проведення знижок та розпродажу.
Як правило, в Україні підприємство, яке проводить певні акції зі знижками чи розпродажем, повинно розробити відповідні правила їх проведення, доступні всім споживачам. Інших вимог щодо надання знижок законодавство України не містить. І хоча прецедентів некерованих (занадто некерованих) акцій в Україні поки що немає (або вони невідомі), можливо, законодавцю слід іти на випередження та розробити правила безпечної реклами.
В іншій частині Європи литовські законодавці використовують рекламу (чи її відсутність) для боротьби з соціальними проблемами. Вони вирішили повністю деструктувати репутацію алкоголю та викорінити будь-які згадки про алкогольні напої з повсякденного життя литовців.
Першопричиною цього стало дослідження ВООЗ, згідно з яким Литва є найбільш питущою країною Європи станом на 2016 рік. Для порівняння, жителі Литви споживають 18,2 л алкоголю на людину і перебувають на першому місці, жителі України – на 10 місці і вживають 12,8 л спиртного в рік на людину, тоді як найменше п’ють в Монако, Сан-Марино і Туреччині – менше 1,9 л на людину.
Згідно зі змінами до литовського закону про контроль за алкоголем, які набули чинності з початку 2018 року, забороняється будь-яка реклама алкоголю. Крім того, передбачаються значні суми штрафів.
Такі суворі норми призвели до казусу. Всі дистриб’ютори міжнародних видань змушені позбуватися реклами, яка становить порушення. Вони виривають сторінки або ж заклеюють невідповідні зображення іншими, що містять текст приблизно такого змісту: «Це зображення суперечить закону Литви про контроль за алкоголем».
Литовці обурилися наслідками оновленого закону, а супермаркети відмовлялися реалізовувати приведений у відповідність до закону товар, вказуючи, що він дефектний.
За даними ЗМІ, литовські законодавці, аби вирішити конфлікт, розробили зміни до закону, згідно з якими для іноземних видань передбачаються винятки. Проте таке рішення знову викликало невдоволення суспільства, яке називає це вибірковою, несправедливою політикою. У цілому абсурдність ситуації ще раз дає можливість переконатися в необхідності високого рівня законодавчої техніки та вивчення відносин, до яких буде застосовуватися закон.
Що ж до України, то в контексті суворості заборон реклами алкоголю вітчизняне законодавство позаду литовського. Хоча для реалій України воно є достатнім: рекламу, яка може вплинути на неповнолітніх, заборонено взагалі, а інші можливості пропаганди алкоголю значно обмежені. Чи потрібно нам рухатися у бік Литви – покаже час, можливо, після комплексних змін країна відступить від алкогольної першості.
Фото: Reuters