З огляду на такі зміни, постає необхідність звернення до природи та функцій рентної плати у державі. Фіскальні інтереси держави не є прі- оритетними щодо них. Натомість, на сьогодні розмір ставки рентної плати на видобуток газу свідчить саме про таку функцію. Наприклад, рентна ставка у Казахстані складає 70%, у Норвегії – 78%, але рівень енергетичної незалежності цих країн набагато більший, ніж України. А от у Польщі вона становить усього 19%, при чому стягується з прибутку, а не з доходу. Отже, висока рентна ставка на видобуток газу робить цю галузь інвес- тиційно непривабливою, натомість фахівці зазначають, що саме інвестування – це єдиний можливий спосіб забезпечення країни газом. Крім того, можна помітити негативну динаміку валових податкових надходжень до державного бюджету, незважаючи на підвищення розмірів ставки у відповідній сфері. Слід додати, що на сьогодні надходження від сплати рентних платежів за видобуток нафти та газу становить найбільшу частку всіх рентних платежів, однак під загрозою енергетична безпека країни, зумовлена подальшим скороченням вітчизняного видобутку. Отже, розмір рентної плати за видобуток газу, з одного боку, повинен сприяти ефективному вилученню надприбутку від підприємств, що провадять таку діяльність на території України, а з іншого боку, має стимулювати інвестиції приватних компаній у цю сферу.
Суть рентних платежів полягає у вилученні частини надприбутку (надлишку – різниці між отриманим і середньонормальним прибутком). Таке призначення мають рентні пла- тежі у всьому світі й встановлюються залежно від рентного доходу. Вони виконують регулюючу функцію щодо забезпечення економічної доцільності розробки надрокористувачем родовищ, незалежно від гірничо-геологічних умов. Серед європейських країн можна відзначити досвід Франції. В цій країні при визначенні розміру ренти застосовується шкала ставок, яка залежить від обсягів видобутку: від 0% (при видобутку менше ніж 1000 бар./добу) до 12% (при видобут- ку понад 6000 бар./добу). Крім того, у Франції при обчисленні рентного платежу із загальної вартості відні- маються витрати на видобування, транспортування.
Крім економічного ефекту, слід відзначити екологічну функцію рент- них платежів. Так, останні, поряд з екологічним податком, слід віднести до так званих «зелених платежів», які повинні також стимулювати ра- ціональне використання, забезпе- чення охорони та відтворення при- родно-ресурсного потенціалу. Ст. 13 Конституції України встановила, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території Укрaїни, природні ресурси її континен- тального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об’єктами права власності Українського народу, що вимагає особливого підходу до користування такими об’єктами. Тому рентна плата виконує соціальну функцію – розподіляє доходи від її використання між усіма членами суспільства. У зв’язку з цим, визначення напрямків спрямування коштів від надходжень цього податку повинен ґрунтуватися на справедливому розподілі коштів між загальнодержавним бюджетом і місцевими бюджетами адміністративно-територіальних одиниць, де здійснюється виробнича діяльність підприємств нафтогазової галузі.
Нафта та газ належать до невідновлюваних природних ресурсів, що вказує на необхідність застосування спеціальних інструментів при оподаткуванні доходу від їх видобутку. Розмір ставки за використання вод- них і лісових ресурсів повинен бути достатньо високим для стимулюван- ня раціонального використання й охорони вод і лісів та відтворення водних і лісових ресурсів, враховуючи обмеженість останніх. У країнах ЄС такі кошти повністю або частково направляються на покриття екологічних витрат, відновлення природних ресурсів.
Крім того, міжнародній практиці відоме використання розміру рентної плати як інструменту рівномірного розподілу навантаження на природні ресурси. Наприклад, може бути використаний коефіцієнт для визначення розміру рентної плати за видобуток ресурсів із виснажених і малих родовищ. Таким чином рентна плата буде виконувати регулюючу функцію – вирівнювати різні рентабельності підприємств, що видобувають у різних природних умовах. Загалом, можна відзначити, що роль податків і рентної плати, зокрема, у країнах ЄС істотно відрізняється від тієї, що існує в Україні, де на перший план виходить фіскальна функція. Натомість, пріоритет повинен надаватися регулюючій функцій податків, особливо, пов’язаних із користуванням природними ресурсами. Правове регулювання рентних платежів у сфері використання природних ресурсів повинно бути спря- мованим на:
1. сприяння рентабельності діяльності суб’єктів господарської діяльності, які здійснюють спеціальне використання природних ресурсів, особливо у таких стратегічно важливих сферах, як газо і нафтовидобуток;
2. оптимізацію розподілу природних ресурсів між суб’єктами господарювання;
3. ефективне фінансування приро- доохоронних заходів завдяки отриманим рентним платежам.
Щодо останнього слід відзначити, що частина надходжень від екологічного податку зараховуються у спеціальний фонд місцевих бюджетів у визначених пропорціях. Вважаємо, що аналогічні положення повинні стосуватися і рентних платежів. Відповідно до ст. 29 Бюджетного кодексу України, до доходів загального фонду Державного бюджету надходить 75% рентної плати за користуван- ня надрами для видобування корис- них копалин загальнодержавного значення. Однак це положення не стосується рентної плати за користування надрами для видобування нафти, природного газу та газового конденсату, яка зараховується до загального фонду державного бюджету у повному обсязі.
З огляду на зазначене, ставка рентної плати за користування надрами для видобування природного газу для потреб населення повинна бути знижена з метою забезпечення реалізації цим видом податку економічної функції. Крім того, виконання екологічної функції рентною платою, серед іншого, можливе через спрямування надходжень від сплати за користуван- ня надрами для видобування нафти, природного газу та газового конден- сату до спеціальних фондів загально- державного та, насамперед, місцевих бюджетів. Такий крок частково сприятиме ефективному фінансуванню природоохоронних заходів.