Загальновідомо, що забезпечення дотримання прав інтелектуальної власності сприяє інноваційному розвитку та інвестиційній привабливості держави, підвищує стандарти безпеки та охорони здоров’я.
Однак Україну не можна назвати країною, яка вдало комерціалізує IP-активи.
Так, у шостому виданні Міжнародного IP-індексу Україну, поряд з такими країнами, як Алжир, Пакистан та Єгипет, віднесено до країн зі складним IP-середовищем, а за загальною оцінкою Американською торговельною палатою правової охорони інтелектуальної власності у 50 економіках світу, що охоплюють 90 % світового ВВП, нашу державу випереджають такі країни, як Бруней та Кенія.
Низькі рівні цих показників значною мірою пов’язані з порушенням IP-прав під час переміщення товарів через митний кордон держави, адже у запобіганні потраплянню на ринок підробок митниця відіграє ключову роль.
За даними, що містяться у звіті Європейської комісії за 2018 рік Україна є одним з чотирьох головних транзитних вузлів переміщення дешевих товарів-двійників до країн ЄС, зокрема парфумів, текстильних виробів та одягу, прикрас.
Європейською комісією було також відмічено, що процес реагування митних органів України на наявність контрафакту станом на 2018 рік часо- та коштовитратний. Зокрема, акцентувалася проблема відсутності адекватних засобів знищення контрафакту, наприклад, пестицидів.
Результативність роботи митниць України за наслідками призупинення митного оформлення товарів за підозрою у порушенні IP-прав за 2017 рік оцінюється у 0,15 %, тоді як узагальнений показник ЄС становить 90, 2 %. У кількісному еквіваленті в 2017 році налічувалося 9 705 призупинень на суму 3,1 млрд грн, за 9 місяців 2019 року ця цифра досягла 5 092 випадків загальною вартістю товарів у 1,1 млрд. грн.
Для порівняння, митними органами ЄС у 2017 році було зафіксовано біля 75 тис. випадків призупинень. Майже 90 % випадків було вирішено ефективно: знищено 53 % товарів і 27 % малих партій товарів, та у 10 % випадків ініційовано судовий розгляд.
Водночас, нульовий показник за т.зв. митними індикаторами («ефективні заходи на кордоні», «прозорість і публічна звітність митних органів щодо порушень прав інтелектуальної власності в сфері торгівлі») сигналізує про кричущу потребу реформування системи захисту інтелектуальної власності в Україні загалом, та при митному оформленні зокрема.
Юридичні зобов’язання з наближення митного законодавства до норм законодавства ЄС, зокрема Регламенту (ЄС) № 608/2013 від 12.06.2013, Україна мала виконати до кінця 2018 року. Однак зрушення у напрямі запобігання та протидії переміщенню через митний кордон контрафактних та піратських товарів відбулися лише у кінці 2019.
Із прийняттям 17.10.2019 Закону «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо захисту прав інтелектуальної власності під час переміщення товарів через митний кордон України» прогнозуються позитивні результати по очищенню внутрішнього ринку від продукції, що порушує IP-права.
Передусім, Законом змінено об’єктний склад, щодо якого митницями застосовуються заходи захисту IP-прав, зокрема до «об’єктів права інтелектуальної власності» додано компонування напівпровідникових виробів та вилучено корисні моделі. Саме легкістю внесення корисних моделей до митного реєстру раніше користувалися «патентні тролі», вважає представник митниці, блокуючи імпорт або експорт товарів за формальною ознакою. Разом із новелою про достроковий випуск товарів, однією з умов якого для декларанта є документальне підтвердження досягнення згоди між правовласником та власником товарів щодо дострокового випуску, це мінімізує недобросовісні практики на митниці.
Окрім того, змінено поняття «контрафактні товари», введено терміни «піратські товари», «оригінальні товари», «швидкопсувні товари», а також «товари, що підозрюються у порушенні права інтелектуальної власності». Останні, зокрема, включають товари з ознаками порушення прав, що надаються за сертифікатами додаткової охорони на лікарські засоби та засоби захисту рослин; пристрої для забезпечення обходу технології, що попереджає не дозволені правовласником дії; матриці для виробництва товарів із порушенням прав інтелектуальної власності тощо.
Спір про т.зв. «паралельний імпорт» знайшов своє вирішення відповідно до пункту 6 преамбули Регламенту № 608/2013.
А саме, зі сфери регулювання Митного кодексу виключаються порушення, що виникають в результаті т.зв. паралельної торгівлі, а товари, виготовлені зі згоди правовласника, але із перевищенням обумовлених об’ємів виготовлення, прирівнюється до оригінальних товарів.
Це означає, що імпорт оригінальної продукції та продукції, виготовленої з уповноваження правовласника, але у більшій кількості ніж надано дозвіл, не матиме підстав для призупинення на кордоні.
За твердженням голови Митної служби України, такі зміни є виправданими, у протилежному випадку митницю наділять «невластивими їй функціями».
Як наслідок, переміщення оригінальних товарів через митний кордон пришвидшиться, адже їх не будуть зупиняти на митниці та чекати на згоду від правовласника.
Однією із новел внесених змін є закріплення переліку «заходів щодо сприяння захисту прав інтелектуальної власності». До таких заходів віднесено призупинення митного оформлення на підставі даних митного реєстру, призупинення за ініціативою митних органів, зміну маркування, досі відсутній у Митному кодексі захід із призупинення та знищення невеликих партій товарів, що пересилаються у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, а також знищення товарів, митне оформлення яких призупинено за підозрою у порушенні IP-прав.
У випадку з останніми, такі товари можуть бути знищені шляхом поміщення у митний режим знищення або руйнування під митним контролем без необхідності встановлення порушення IP-прав за умов отримання у строк, передбачений Митним кодексом, письмової інформації від правовласника про наявність ознак порушення та наміру застосувати процедуру знищення; та отримання від декларанта письмової згоди власника товарів на їх знищення або не отримання заперечень власника (мовчазної згоди), із урахуванням особливостей, визначених статтею 401 Митного кодексу України.
Норми Закону набрали чинності 14 листопада 2019 року.
Автори: Ситницька Анастасія, Чуйко Олена.