16 листопада 2017 року о 12 год. 08 хв. Верховною Радою України за основу та в цілому було прийнято чергові зміни до деяких законодавчих актів щодо забезпечення дотримання прав учасників кримінального провадження та інших осіб правоохоронними органами під час здійснення досудового розслідування.
Законопроект під № 7275 був внесений до Верховної Ради України Прем’єр-міністром В. Гройсманом і став логічним продовженням нещодавно оголошених ним намірів щодо законодавчого закріплення заходів недопущення використання правоохоронними органами процесуальних дій, зокрема обшуку як засобу необґрунтованого і часом безпідставного процесуального примусу та тиску на фізичних і юридичних осіб.
Переважно найбільш значущі зміни були внесені до Кримінального процесуального кодексу України і саме на них варто зупинитися аби зрозуміти, як держава може забезпечити дотримання прав учасників кримінального провадження та інших осіб правоохоронними органами під час здійснення досудового розслідування.
Зокрема, проголосовані зміни вводять новий суб’єкт до переліку учасників кримінального провадження, а саме: інша особа, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, — особа, щодо якої (у тому числі щодо її майна) здійснюються процесуальні дії, визначені цим Кодексом.
Недооцінити таку зміну неможливо, оскільки за чинним КПК України адвокатам, захищаючи інтереси осіб, часто доводиться вдаватися до креативного аналізу ледь не всього Кодексу, аби довести слідчому, прокурору чи слідчому судді, що особа, законні інтереси якої були порушені внаслідок проведення певних процесуальних дій, має право скаржитись чи вимагати вчинення дій, направлених на їхній захист і відновлення. І дуже часто відмова мотивована лише тим, що на думку зазначених суб’єктів, особа не є учасником кримінального провадження, а отже, не має права чогось вимагати чи скаржитись. Нарешті законодавець виправив таке суттєве недоопрацювання Кодексу і розширив коло учасників кримінального провадження до максимально можливого. Відтак з моменту набрання Законом чинності, якщо стосовно особи або її майна було проведено бодай одну процесуальну дію, тобто дію, передбачену КПК України, і це дає підстави вважати, що цим були обмежені її права чи законні інтереси, вона автоматично є учасником кримінального провадження з усім передбаченим цим Кодексом пакетом прав та обов’язків. Браво!
Наступною вкрай важливою зміною необхідно відмітити обов’язкове фіксування судових засідань, розгляду питань слідчим суддею, а також інших процесуальних дій під час досудового розслідування за допомогою аудіо- та відеотехнічних засобів. Тобто після набрання Законом чинності кожна процесуальна дія на стадії досудового розслідування незалежно від того, хто її проводить, має бути зафіксована за допомогою аудіо-, відеотехнічних засобів. Якщо виходити з позиції того, що будь-яка дія, вчинена уповноваженим суб’єктом в межах досудового розслідування і яка регламентована чинним КПК, є процесуальною, то виходить, що вона має бути в обов’язковому порядку зафіксована за допомогою аудіо-, відеотехнічних засобів. Недотримання цієї вимоги – чудове підґрунтя для сторони захисту домогтися визнання таких дій незаконними, тобто такими, що не відповідають вимогам закону.
Така зміна, на мою думку, може не те що ускладнити життя окремих правоохоронців, а й суттєво дисциплінувати всіх суб’єктів кримінального провадження і створити чудове документування багатьох обставин і фактів допущених порушень. Передбачаю, що після підписання цього Закону питома вага обшуків у країні може впасти до рекордно низького рівня, або взагалі на деякий час призупиняться всі процесуальні дії.
Єдине застереження щодо цієї вимоги стосується питання розгляду слідчим суддею клопотання про проведення обшуку, якщо слідчий до нього додав результати негласних розшукових дій. Усі інші питання мають бути зафіксованими, і, до речі, доступ до матеріалів фіксації також може бути отриманим учасником кримінального провадження з метою можливого оскарження допустимості доказів. Так, проголосованими змінами закріплено, що відсутність обов’язкової фіксації розгляду питання про надання дозволу на обшук тягне за собою визнання недопустимими всіх доказів, отриманих в результаті проведення такого обшуку. Буде цікаво!
Ще одне революційне доповнення до КПК України пов’язане із забезпеченням права на захист учасників кримінального провадження і безпосередньою участю адвоката. Кожен практик-адвокат напевно має свою власну статистику кількості обшуків, на які його не допустили, і вже напрацював свої механізми боротьби. Зазвичай причина недопуску – «процесуальна дія вже проводиться, ви запізнились». Завдяки проголосованим змінам можна забути про всі механізми. Адвокат перетворюється на головного учасника при проведенні обшуку, оскільки кожна особа, в житлі чи іншому володінні якої проводиться обшук, має право користуватися правовою допомогою адвоката на будь-якій стадії проведення обшуку. Звісно, це не означає, що до прибуття адвоката слідчий чи прокурор не має права розпочинати і проводити обшук, і адвокат може свідомо тягнути час, пити каву, вирішувати власні справи, не поспішаючи на обшук, але не допустити його через те, що обшук уже розпочато, він не зможе. Навпаки, якщо особа заявила клопотання про участь адвоката, слідчий має надати їй можливість запросити адвоката і вжити заходів для забезпечення участі адвоката, аби не було навіть сумнівів щодо того, що він створював для цього якісь перешкоди. До такої поведінки слідчого чи прокурора здебільшого буде спонукати те, що у разі недопущення адвоката до участі у проведенні обшуку всі докази, здобуті під час такого обшуку, можуть бути визнані недопустимими, якщо адвокат доведе факт недопуску, а враховуючи попередню зміну щодо відеофіксації, це буде зробити нескладно. Нарешті!
Крім того, не можливо обійти увагою зміни, внесені до норми, що регламентує прийняття рішення про закриття кримінального провадження, а саме: кримінальне провадження закривається, якщо існує нескасована постанова слідчого чи прокурора у кримінальному провадженні щодо того ж самого злочину і тих самих обставин. Ця норма існувала у КПК 1960 року і була невиправдано втрачена з прийняттям чинного КПК, у зв’язку з чим досить часто сторона обвинувачення зловживала своїми повноваженнями. Одночасно могло ініціюватись відкриття декількох аналогічних проваджень щодо одних і тих самих подій в різних органах. Доведення невинуватості і взагалі відсутності події злочину на стадії досудового розслідування не гарантувало, що постанова про закриття провадження не буде скасована після чергової ротації кадрів у поліції чи прокуратурі, що фактично обмежувалось лише загальним строком притягнення до кримінальної відповідальності.
Без цієї зміни сумнозвісна «поправка Лозового» до судової реформи фактично була недієздатною, оскільки закриваючи кримінальне провадження через те, що за визначений КПК строк досудового розслідування не вдалося встановити наявність події або складу кримінального правопорушення, ніщо не заважало слідчому чи прокурору в той же день відкрити нове кримінальне провадження, строки за яким починалися б з нуля. Завдяки змінам від 16.11.2017 це буде зробити вкрай складно. З поверненням!
Також проголосованим законом було додано нове рішення, яке можна оскаржити на стадії досудового розслідування, а саме: відмова у задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, прокурором. Це добре, але не достатньо.
Визначено обов’язок слідчого проводити копіювання інформації, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах, телекомунікаційних системах, інформаційно-телекомунікаційних системах, їхніх невід’ємних частинах за обов’язкової участі спеціаліста. Про це говоримо вже давно.
Це найбільш вагомі та значущі зміни, дія яких може вже найближчим часом відчутися усіма учасниками кримінального провадження. У деяких учасників може навіть відкритися друге дихання у складних резонансних справах, а їхнім непохитним опонентам, можливо, доведеться остаточно капітулювати. Поживемо, побачимо.
У будь-якому випадку неможливо не відмітити позитивне спрямування проголосованих змін. Останнім часом все більше складалось враження, що Україна перетворюється на поліцейську державу – і от нарешті крок назад. Так тримати!