Інтернет-технології є невід’ємною складовою відносин, які виникають у сучасному суспільстві. Враховуючи специфіку договорів, укладених за допомогою мережі, їх регулювання більше залежить від саморегулювання, прийнятого безпосередньо суб’єктами, аніж від імперативних вимог певної держави. Адміністратор електронного торговельного майданчику є ключовою фігурою у процесі купівлі-продажу через Інтернет, оскільки водночас є і оператором торгів. Його задача полягає в тому, щоб побудувати процедуру проведення електронних торгів та укладення договору так, щоб в подальшому такий правочин був дійсним. Про договірне регулювання, власне і йтиме мова далі.
Перед переходом до аналізу локального механізму регулювання проведення електронних торгів за допомогою електронних торгових майданчиків, слід закцентувати увагу на їх ключових положеннях, якими є:
1. відсутність фізичного місця проведення торгів;
2. обов’язкова реєстрація користувачів, які в момент її здійснення погоджуються з правилами електронного торговельного майданчика;
3. оголошення про продаж товарів є публічною офертою, адресованою невизначеному колу осіб;
4. конкурентний спосіб укладення договору купівлі-продажу;
5. адміністратор (оператор) торгової площадки не є стороною у договорі купівлі-продажу і не несе відповідальності за зобов’язаннями сторін (може виступати поручителем);
6. адміністратор (оператор) торгової площадки виступає арбітром між сторонами та може застосувати негативні наслідки для правопорушника (наприклад, блокування особистого кабінету на торговельному майданчику).
Слід відмітити, що складність договірного регулювання електронних торгів полягає у їх суб’єктному складі (адміністратор (оператор), продавець та покупець, які одночасно є користувачами електронного торгівельного майданчику). В зв’язку із чим, фактично укладається два договори: між адміністратором (оператором) і користувачами та безпосередньо між продавцем та покупцем.
Регулювання відносин «адміністратор (оператор) – користувач»
Процедура проведення електронних торгів, укладання, оплати, виконання договорів купівлі-продажу товарів зазвичай передбачається правилами електронного майданчику, які можуть мати різні назви. Наприклад, процедура проведення електронних торгів на електронному майданчикуeBay визначається ліцензійною угодою. В свою чергу, український електронний майданчик aukro передбачив це у публічному договорі про надання послуг. Електронні торги, які проводяться за допомогою державного торгового майданчику (портал «Держзакупівлі.онлайн») регулюютьсярегламентом авторизованого електронного майданчику.
Найоптимальнішим варіантом для локального регулювання відносин щодо проведення електронних торгів є укладення публічного договору.
Таким чином, адміністратор бере на себе обов’язок надати послуги усім особам, які звернулися до нього, тобто фактично зареєструвалися на веб-сайті адміністратора. В свою чергу, умови такого договору є єдиними та обов’язковими для всіх користувачів веб-сайту. Також до договору можуть бути включені особливі умови (наприклад, перелік додаткових платних послуг таких як реклама на головній сторінці, опублікування лотів з окремих категорій товарів, виділення заголовку або перші позиції в списках пошуку тощо) Слід відмітити, що такий договір укладається у простій письмовій формі (а не в електронній), оскільки оригінал такого документа перебуває у адміністратора, а офіційний текст оприлюднюється на веб-сторінці.
Отже, правила мають важливе значення для регулювання відносин між учасниками торгів та, безпосередньо, учасниками та адміністратором. Оператор у правилах відображає як загальні умови торгів, так і унікальні, притаманні лише їх електронному майданчику.
Регулювання відносин «продавець-покупець»
Важливим моментом у регулюванні відносин «продавець-покупець» є те, що договір купівлі-продажу на електронному торговому майданчику укладається не в електронній, а в усній формі.
Відповідно до змісту статті 207 ЦК України письмовою формою вважатиметься таке оформлення правочину, яке забезпечує фіксацію змісту правочину у документах або листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Воля сторін на укладення правочину може бути виражена також за допомогою електронного засобу зв’язку, але за умови наявності достатніх ознак їх приналежності стороні даного правочину.
Основні правові засади електронного документообігу, у тому числі в сфері договірних відносин, визначаються Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг».
Вказаний закон встановлює вимогу до оригіналу електронного документа: обов’язкові реквізити, електронний підпис автора або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».
При укладенні договору на електронному торговому майданчику відсутній єдиний документ, який би містив реквізити сторін, істотні умови договору і передбачений законодавством засіб посвідчення електронного документу сторонами. Оскільки, електронна форма правочину є видом письмової форми і відповідає всім її ознакам з урахуванням специфіки всесвітньої інформаційної мережі.
Таким чином, реальне волевиявлення покупця виражається у конклюдентних діях по оплаті товару у визначений спосіб, що вже є початком виконання угоди. В базі даних торговельної площадки зберігається інформація про оплату товару продавця, а також його логін (ім’я), але це не буде вважатися письмовою формою правочину.
Підсумовуючи, слід відмітити, що на зарубіжних електронних майданчиках показник шахрайства складає приблизно 0,01%. Що стосується українських торгівельних веб-сайтів, офіційна статистика відсутня, але неофіційні інтернет-опитування користувачів вказують на значний рівень порушень, що пов’язано із неефективним саморегулюванням процедури електронної торгівлі.
Отже, відносини з купівлі-продажу товарів за допомогою електронного майданчику передбачають ряд важливих особливостей, які необхідно враховувати при локальному врегулюванні таких правовідносин. В українських правових реаліях найдоцільніше правила ведення торгів передбачати у публічному договорі надання послуг між адміністратором і учасниками торгів.