08 листопада 2017 року відбулося чергове засідання Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики, за результатами якого Комітет відхилив проект Закону про внесення змін до деяких законів України (щодо несанкціонованої реклами) (Законопроект № 7004) і рекомендував парламенту схвалити проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення законодавчого регулювання у галузі зовнішньої реклами (Законопроект № 2702-д).
Законопроект № 7004, яким було запропоновано внести зміни до Закону України «Про рекламу» та Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності рекламодавців за розміщення оголошень, плакатів, афіш, листівок, написів чи малюнків у не встановленому законом місці, члени Комітету вирішили рекомендувати направити на доопрацювання.
Разом з тим, розглянувши альтернативний Законопроект № 2702-д, Комітет рекомендував прийняти його за основу.
Проект № 2702-д передбачає внесення змін і доповнень, зокрема, до Закону України «Про рекламу». З-поміж іншого, пропонується:
1) уточнити терміни «зовнішня реклама», «внутрішня реклама», «соціальна реклама» та визначити терміни «реклама на транспортних засобах» (планується, що це буде реклама лише на внутрішніх та зовнішніх поверхнях транспортних засобів, а не на території підприємств транспорту, метрополітену, спорудах підприємства транспорту, як це нині визначено у Законі), «схема розміщення засобів зовнішньої реклами» (схема що визначає місця розміщення, типи засобів зовнішньої реклами, встановлення яких допускається на відповідній території);
2) визначити особливості розміщення соціальної реклами розповсюджувачами зовнішньої реклами. Зокрема, запропоновано звільнити розповсюджувачів зовнішньої реклами від плати за розміщення соціальної реклами на замовлення державних органів, органів місцевого самоврядування та благодійних організацій у місцях для розміщення зовнішньої реклами, що перебувають у державній або комунальній власності;
3) додати статтю про ідентифікацію реклами, якою встановити чіткі критерії і вимоги щодо засобів ідентифікації місця здійснення господарської або професійної діяльності особи. Авторами Законопроекту пропонується визначити, що не є рекламою розміщення інформації про виробника товару та/або товар, а також надавача послуг та/або послуги у місцях, де цей товар реалізується чи надаються ці послуги, на елементах обладнання та/або оформлення місць торгівлі чи надання послуг (крім зовнішніх поверхонь будівель та споруд, у тому числі тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності), а також безпосередньо на самому товарі та/або його упаковці.
Також не буде вважатися рекламою зареєстроване найменування особи та її діяльність (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування особи), сукупність товарів, яка не дозволяє виділити окремий товар і сформувати інтерес споживачів до нього, знаки для товарів і послуг, які використовуються особою на законних підставах, контактні дані (телефон, електронна адреса), години роботи, що відображені на вивісці (табличці), якою позначається (ідентифікується) приміщення (його частина), де особа провадить свою діяльність, та/або місце входу до будівлі чи споруди, де знаходиться таке приміщення.
Планується визначити, що на вивісці (табличці) може відображатись інформація про місце провадження діяльності особи (номер приміщення, поверх) та вказуватись напрямок руху до такого місця, а розміщення вивісок (табличок) на зовнішніх поверхнях будівель та споруд може здійснюватися за згодою їхніх власників чи уповноважених ними органів (осіб) відповідно до вимог Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» і не потребуватиме отримання документів дозвільного характеру;
4) уточнити та розширити перелік вимог і обмежень щодо розміщення зовнішньої реклами, зокрема встановити обґрунтовані і чіткі заборони щодо її розміщення.
Так, зовнішня реклама обов’язково повинна містити маркування із зазначенням номера дозволу на розміщення зовнішньої реклами і строку його дії, найменування суб’єкта господарювання, якому виданий дозвіл, та номера його контактного телефону.
Також пропонується, визначити, що розміщення зовнішньої реклами заборонено на велосипедних доріжках, на опорах дорожніх знаків, засобів світлофорного регулювання та будь-яких технічних засобах організації дорожнього руху; на висоті менш ніж 5 метрів від поверхні дорожнього покриття, у тому числі на мостах, естакадах тощо, якщо нижній край зовнішньої реклами виступає за межі краю проїжджої частини; якщо розміщення такої реклами заважає вільному огляду технічних засобів організації дорожнього руху і руху пішоходів; якщо реклама відтворює зображення дорожніх знаків або має схожість з технічними засобами організації дорожнього руху, попереджувальними та спеціальними звуковими сигналами, а також створює ефект присутності на дорозі пішоходів або транспортних засобів. Окрім того, запропоновано заборонити розміщення зовнішньої реклами ближче ніж за 50 метрів від залізничних переїздів в населених пунктах та ближче ніж за 100 метрів від залізничних переїздів поза межами населених пунктів.
Пропонується заборонити розміщення зовнішньої реклами на об’єктах культурної спадщини національного значення, крім випадків виконання робіт з реставрації чи ремонту будівель, споруд (витворів), що є пам’ятками національного значення, у цілях залучення коштів для забезпечення збереження відповідних пам’яток. У таких випадках зовнішня реклама розміщується виключно на тимчасових конструкціях (риштування, захисні огорожі тощо), що встановлюються на період виконання таких робіт, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини;
5) утвердити державну мову як основну мову зовнішньої реклами, за винятком комерційного найменування, торговельних марок, географічних зазначень, якщо вони офіційно визначені іншою мовою;
6) урегулювати порядок розміщення реклами на транспортних засобах, а саме: визначити, що розміщення реклами на транспортних засобах здійснюється на підставі договору з власником транспортного засобу або уповноваженим ним органом (особою). Запропоновано заборонити розповсюдження у транспортних засобах загального користування реклами через радіотрансляційні мережі або інші звукові мережі сповіщання пасажирів, а також заборонити переобладнання та використання транспортних засобів як пересувних рекламних конструкцій для поширення реклами, у результаті якого транспортні засоби повністю або частково втратили функції свого цільового призначення;
7) додати новий розділ щодо умов розміщення зовнішньої реклами, у якому визначити порядок розміщення зовнішньої реклами, порядок отримання відповідних дозволів (на конкурсних засадах та без проведення конкурсу), зобов’язати дозвільні органи створювати відкриті електронно-інформаційні бази даних зовнішньої реклами, визначити порядок розробки та впровадження схем розміщення засобів зовнішньої реклами;
8) визначити повноваження місцевих органів щодо контролю за порядком розміщення зовнішньої реклами та за додержанням законодавства про рекламу, а також визначити та розширити права громадських об’єднань, об’єднань підприємств у сфері контролю за розміщенням реклами.
Запропоновано визначити, що контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснюють не лише органи, що реалізують державну політику у сферах державного контролю за додержанням законодавством про захист прав споживачів, сферах будівництва, архітектури, політику з питань нагляду та контролю за дотриманням законодавства про зайнятість населення, Антимонопольний комітет України, Нацрада з питань телебачення і радіомовлення, Нацкомісія з цінних паперів і фондового ринку, але і виконавчі органи сільських, селищних, міських рад, обласні державні адміністрації, Рада міністрів Автономної Республіки Крим – щодо дотримання порядку розміщення зовнішньої реклами.
Також запропоновано наділити громадські об’єднання (громадські організації, спілки) правами щодо експертизи реклами, правом звернення до компетентних органів щодо порушення законодавства про рекламу, правом звернення до суду з позовом про захист порушених прав, свобод та інтересів своїх членів, рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами. Крім того, громадські об’єднання та об’єднання підприємств будуть наділені правом здійснювати незалежну експертизу регуляторних та інших нормативно-правових актів органів державної влади, актів органів місцевого самоврядування, проектів таких актів щодо їх відповідності вимогам законодавства України, а також давати відповідні висновки і рекомендації;
9) визначити відстані між наземними засобами зовнішньої реклами в одному напрямку (на одній стороні смуги відведення автомобільної дороги загального користування) в межах населених пунктів та поза їх межами;
10) визначити порядок демонтажу самовільно розміщених засобів зовнішньої реклами.
Крім змін до Закону України «Про рекламу», також пропонується затвердити зміни до Законів України «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про благоустрій населених пунктів», «Про автомобільні дороги», «Про охорону культурної спадщини», «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про місцеві державні адміністрації», «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку», «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», «Про засади державної мовної політики» та Кодексу України про адміністративні правопорушення.