Проектом наказу Міністерства фінансів України «Про внесення змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств» (далі – Проект), що розміщений на сайті ДФС України для обговорення з 22.03.2017 р., пропонується змінити декларацію на основі викладення її в новій редакції. Запропоновані зміни стосуються:
1. Оподаткування доходів (прибутків) лотерейної діяльності
До декларації та таблиці 1 Додатка ВП «Розрахунок податкових зобов’язань за період, у якому виявлено помилку(и)» пропонується додати нові рядки:
09.1 «Сума доходу, що залишився після формування призового (виграшного) фонду (позитивне значення (рядок 09.1.1 – рядок 09.1.2)»;
09.1.1 «Загальна сума доходів, отриманих від прийняття ставок у лотерею»;
09.1.2 «Сума сформованого призового (виграшного) фонду лотереї відповідно до умов її проведення».
Це пов’язано із зміною правил оподаткування доходів суб’єктів, які здійснюють випуск і проведення лотерей на основі оподаткування валового ігрового доходу та поступового підвищення податкового навантаження для таких суб’єктів через диференціацію ставок податку на дохід від операцій з випуску та проведення лотерей (з 18% у 2017 р. до 30% з 2021 р). Такий підхід почав застосовуватись з 01.01.2017 р., коли набрали чинності зміни до Податкового кодексу України від 21.12.2016 р. № 1797-VIII (далі – ПК України). У пункті 14.1.271 ПК України надано визначення доходу суб’єктів, які здійснюють випуск та проведення лотерей, який складається із суми безнадійної заборгованості та суми доходу, що залишився після формування призового (виграшного) фонду.
2. Оподаткування доходу за договорами перестрахування
До декларації та таблиці 1 Додатка ВП пропонується додати новий рядок 07.2 «Страхові платежі, страхові внески, страхові премії за договорами перестрахування».
В пункті 141.1.2 статті 141 ПК України конкретизовано, що страхові платежі, страхові внески, страхові премії за договором перестрахування не включаються до об’єкта оподаткування, до якого застосовуються ставки 0% і 3%. Таке доповнення є абсолютно правильним. Раніше суб’єкти, які здійснюють страхову діяльність, самостійно приймали рішення щодо необхідності (не) включення їх до об’єкта оподаткування податком на дохід страховика за ставкою 3%. Відтепер, оподаткування податком на дохід страховика за ставкою 3% застосовується у вигляді суми страхових платежів, страхових внесків та страхових премій лише за договорами страхування і співстрахування.
3. Виключено можливість зарахування сплаченого податку на майно в рахунок сплати податку на прибуток
З Додатку ЗП вилучається рядок 16.5 «Сума нарахованого за звітний період податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відповідно до статті 266 ПК України щодо об’єктів нежитлової нерухомості (пункт 137.6 статті 137 розділу ІІІ ПК України)».
В ПК України виключено пункт 137.6 статті 137, аргументовано це тим, що так як, суми нарахованого податку на майно за правилами бухгалтерського обліку зменшують фінансовий результат до оподаткування, то зменшувати податок на прибуток не потрібно. Тобто, законодавці прагнули таким виключенням уникнути подвійного зменшення суми податку на прибуток, оскільки сума нарахованого податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є витратами, які зменшують фінансовий результат до оподаткування, що визначений за правилами бухгалтерського обліку і зменшує об’єкт оподаткування.
4. Уточнено порядок застосування різниць, які збільшують або зменшують фінансовий результат до оподаткування
Зазнає найбільших змін Додаток РІ «Різниці»:
У розділі «Різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів» видозміна рядків (1.1.3-1.1.4 і 1.2.3) пов’язана із зміною пункту 138.3.1 статті 138 ПК України, яким встановлено, що ці об’єкти основних засобів і нематеріальних активів є невиробничими, тобто, такими, що не призначені для використання у господарській діяльності. Відтепер, не можна амортизувати також і: витрати на придбання/самостійне виготовлення та витрати на ремонт, реконструкцію та інші поліпшення невиробничих нематеріальних активів (раніше, це стосувалось лише основних засобів).
Включено новий рядок 2.2.3 «Сума списаної дебіторської заборгованості (у т.ч. за рахунок резерву сумнівних боргів), яка відповідає ознакам визначеним пунктом 14.1.11 ПК України (пункт 139.2.2 ПК України), а колишній рядок 2.2.3 змінений на 2.2.2 при збереженні його змісту. В основній частині декларації додано новий рядок 09.2 «Сума безнадійної заборгованості, визначеної підпунктом «е» підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПК України».
Такі зміни відбулись у зв’язку із викладенням в новій редакції терміну «безнадійна заборгованість» в пункті 14.1.11 статті 14 ПК України, а також зміни різниць, на яку коригується фінансовий результат до оподаткування. Тобто, в результаті змін ПК України, під час визначення об’єкта оподаткування податку на прибуток, платник повинен збільшити фінансовий результат до оподаткування, що визначений за правилами бухгалтерського обліку, на суму нарахованого резерву сумнівних боргів і на суму витрат від списання дебіторської заборгованості понад суму резерву сумнівних боргів, після чого дослідити таку заборгованість на предмет відповідності ознакам безнадійної і, тоді, за умов відповідності таким ознакам, об’єкт оподаткування зменшується на таку суму.
Додаються нові рядки 3.1.10-3.1.12 до переліку різниць, які виникають при здійсненні фінансових операцій. Рядок 3.1.10 «Сума безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) особам, що не є платниками податку (крім фізичних осіб) і платникам податку, що оподатковуються за ставкою 0% …». Рядок 3.1.11 «Сума витрат від визнаних штрафів, пені, неустойок, нарахованих відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правових договорів на користь осіб, що не є платниками податку (крім фізичних осіб) і на користь платників податку, що оподатковуються за ставкою 0% …». Рядок 3.1.12 «Сума доходу, отриманого як оплата за товари (роботи, послуги), відвантажені (надані) під час перебування на спрощеній системі оподаткування».
Отже, під час визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток, фінансовий результат до оподаткування, що визначений за правилами бухгалтерського обліку потрібно збільшити на нові різниці, визначені в рядках 3.1.10-3.1.12, яких до 01.01.2017 р. не було.
В «Інших різницях» зміст та структура рядків щодо страхових резервів страховиків змінюється і скорочується (4 рядки замінюються 2-ома новими рядками: позитивна (рядок 4.1.1 чи від’ємна (рядок 4.2.1) різниці між приростом (убутком) сформованих у звітному періоді відповідно до П(С)БО або МСФЗ страхових резервів (технічних, математичних, належних виплат страхових сум та іншими…, крім тих, які не впливають на формування ФРДО страховика) та приростом (убутком) резервів, розрахованих за методикою, визначеною уповноваженим органом, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг…(за вирахуванням частки участі перестраховика у страхових резервах)».
Починаючи з 01.01.2017 р. спостерігається зміна підходу щодо коригування фінансового результату до оподаткування в частині страхових резервів. Під час застосування коригування фінансового результату до оподаткування потрібно враховувати розбіжність між сумою сформованих страхових резервів за правилами національних П(С)БО або МСФЗ і розрахованих резервів за Методикою, яка формується Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг. Відтак, під час розрахунку об’єкта оподаткування податком на прибуток, фінансовий результат до оподаткування коригується на суми страхових резервів, вплив витрат на формування яких обмежується тільки визначеною сумою за Методикою.
Різниці, передбачені розділом І ПК України враховують суму пропорційного коригування доходів (рядок 4.2.4) і витрат (рядок 4.2.5) з метою ТЦО, а рядки 4.1.6–4.1.7 щодо зворотного коригування виключені;
Додаються нові рядки 4.1.17 «Сума нарахованої амортизації основних засобів 4-ої групи протягом податкових (звітних) періодів, у яких здійснювалося нарахування амортизації із застосуванням мінімально допустимих строків амортизації» та 4.2.16 «Сума розрахованої амортизації основних засобів 4-ої групи відповідно до пункту 138.3 статті 138 розділу ІІІ ПК України за податкові (звітні) періоди». В Додатку АМ «Інформація щодо нарахованої амортизації» додається новий рядок А4.12 щодо розрахунку амортизації четвертої групи основних засобів за прямолінійним методом з урахуванням мінімально допустимого строку амортизації (тобто, два роки).
У пункті 42 підрозділу 4 розділу ХХ ПК України передбачається можливість використання прискореної амортизації для 4 групи основних засобів за прямолінійним методом (тобто, на противагу 5 рокам дозволяється 2 роки). Використання прискореної амортизації можлива для основних засобів, які: не були введені в експлуатацію та не застосовуються на території України; використовуються у власній господарській діяльності і не продаються (надаються в оренду) іншим особам; введені в експлуатацію з 01.01.2017 р. до 31.12.2018 р. або придбані (створені) після 01.01.2017 р. Якщо хоч одна із таких умов, визначених цим пунктом 42 ПК України, не виконана до закінчення періоду нарахування амортизації з використанням мінімально допустимого строку амортизації, починаючи з дати введення їх в експлуатацію, платник податку у податковому (звітному) періоді, в якому відбувся факт невикористання основних засобів у власній господарській діяльності або їх продаж, повинен здійснити коригування фінансового результату на такі різниці.
5. Уточнено положення щодо уникнення подвійного врахування при визначенні фінансового результату до оподаткування доходів або витрат, виникнення яких для цілей оподаткування відбувається після 01.01.2015 р.
Додані рядки щодо суми витрат (рядок 4.1.16) та доходів (рядок 4.2.15), що враховані під час визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток до 01 січня 2015 р. та врахована у складі витрат/доходів відповідно до національних П(С)БО або МСФЗ під час визначення ФРДО після 01.01.2015 р.
Це не вичерпний перелік змін до форми декларації та додатків до неї, окреслено лише найбільш важливі із них. Отже, форма декларації (з додатками) зазнає суттєвих змін після того, як цей Проект буде затверджений. Він набирає чинності з дня його офіційного опублікування. Дата опублікування, поки що не відома, оскільки цей Проект перебуває на обговоренні до 22 квітня, а вже після обговорення і редагування, він має бути затверджений наказом Мінфіну і опублікований в Офіційному віснику України.
З огляду на це, найімовірніше, нова форма декларації (з додатками) буде застосовуватись підприємствами вже – за 1-ше півріччя 2017 р. Тобто, першими будуть звітуватись за новою формою декларації (з додатками) підприємства з базовим звітним періодом – квартал.