Як відомо, правовий статус криптовалют, як в національному законодавстві, так і в законодавстві багатьох країн світу, залишається невизначеним й досить суперечливим. Задля визначення позиції Національного банку України (далі – НБУ) та надання роз’яснення з приводу віднесення операцій з криптовалютою Bitcoin до операцій з торгівлі іноземною валютою та, власне, підстав зарахування на поточний рахунок в іноземній валюті фізичної особи валюти, отриманої від операцій з купівлі-продажу Bitcoin, ми направили звернення до НБУ. Довгоочікуваний лист отримано, а питань стало ще більше.
НБУ роз’яснює, що Bitcoin не є іноземною валютою, оскільки «не контролюється державними органами влади жодної із країн», і тому, автоматично зараховує криптовалюту до грошового сурогату. Нагадаємо, що Держдума Російської Федерації прирівнює Bitcoin до електронного грошового сурогату та обговорює законопроект про заборону криптовалюти.Закон України «Про Національний банк України» визначає грошовий сурогат як будь-які документи у вигляді грошових знаків, що відрізняються від грошової одиниці України, випущені в обіг не Національним банком України і виготовлені з метою здійснення платежів в господарському обороті, крім валютних цінностей. Виникає питання, чи можна взагалі Bitcoin розглядати в якості грошових знаків, а тим більше – існуючих у вигляді документів? Очевидно, що криптовалюта не має нічого спільного навіть із електронними документами, не говорячи вже про документи в розумінні вищенаведеного положення законодавства.Чинне законодавство України визначає електронний документ як документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити документа. Bitcoin не має зовнішнього прояву, тому відсутні й будь-які реквізити, які могли б бути обов’язковими, а тому ми не можемо прирівняти його до електронного документу. За своєю суттю Bitcoin більшою мірою схожий на електронний товар.
Щодо діяльності з купівлі-продажу Bitcoin, НБУ вказує на те, що в такій діяльності вбачаються ознаки фінансової піраміди, однак, чинне законодавство України не містить визначення «фінансової піраміди».
Визначення фінансової піраміди можна знайти в проекті Закону України «Про заборону фінансових пірамід в Україні», який був прийнятий за основу ще в 2013 року, проте й дотепер не набрав чинності. Так, під фінансовою пірамідою розуміються будь-які операції з фінансовими активами (кошти, цінні папери, боргові зобов’язання та право вимоги боргу, що не віднесені до цінних паперів), які здійснюються фізичними або юридичними особами з метою набуття або можливості набуття вигоди для себе чи інших осіб за рахунок перерозподілу активів інших осіб, зокрема без провадження фактичної господарської діяльності.
Таким чином, фінансова піраміда – ієрархічно побудована організація, обов’язковою умовою участі в якій є внесення платежу, який в подальшому розподіляється між учасниками такої піраміди. Фінансовій піраміді притаманна особливість – право вимоги: учасник, який зробив внесок набуває право вимагати від піраміди більшу суму коштів. Що ж стосується Bitcoin, то в даному випадку, в операціях, які здійснюються із криптовалютою, відсутні будь-які ознаки організації, а тому відсутні «внески» та їх розподіл між учасниками.
У той же час, якщо виходити із вищевказаного і розглядати Bitcoin як товар, то він в жодному разі не виступає системою вимог. Тому можна із впевненістю стверджувати, що в розумінні чинного законодавства України та доктринальних підходів, операції з Bitcoin не підпадають під визначення фінансової піраміди.
Відносно «сумнівних операцій» хотілося б відмітити наступне:
Чинне законодавство про протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, не має чіткого визначення поняття сумнівної операції. Також із роз’яснення НБУ не зовсім зрозуміло, до яких саме сумнівних операцій відносяться операції із криптовалютою: це сумнівні фінансові операції чи сумнівні операції з переказу коштів по банківських рахунках?
Скоріше за все, у даному випадку мова може йти саме про сумнівну банківську операцію. Перелік операцій, які можуть бути віднесені до сумнівних банківських операцій міститься в Типології легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом «Властивості та ознаки операцій, пов’язаних з відмиванням коштів шляхом зняття готівки. Тактичне дослідження та практичне розслідування», яка затверджена Наказом Держфінмоніторингу від 25.12.2009 року №182, і має рекомендаційний характер.
Говорити про зарахування операцій з криповалютами до сумнівних можливо тільки у контексті пункту, в якому мова йде про те, що до сумнівних банківських операцій належить проведення фінансових операцій з купівлі-продажу товарів (оплати послуг), визначити вартість яких складно або неможливо. Однак, перевірка ринкової вартості Bitcoin на дату здійснення операції з їх використанням може бути легко здійснена за допомогою загальнодоступних Інтернет-ресурсів.
Що ж стосується заяви Європейського банківського управління (European Banking Authority) (далі – EBA), на яку у своєму роз’ясненні опирається НБУ, дійсно, така заява мала місце, однак, направлена вона була виключно банкам. Так, EBA застеріг банки від здійснення операцій із криптовалютами, однак, нічого не вказував відносно можливості або неможливості приймання коштів, які були отримані в результаті криптовалютних операцій, що проводились фізичними та/або юридичними особами. На разі ж надзвичайно важко знайти банківську установу, як в Україні, так і в країнах Європейського Союзу, яка б безпосередньо здійснювала операції із Bitcoin. В свою чергу, цілий ряд країн Європи та Америки вже легалізували, або стали на шлях легалізації криптовалюти.
Підводячи підсумок, слід зазначити, що операції за участю криптовалют за своєю юридичної суттю більше нагадують товарообмінні (бартерні) розрахунки. Водночас, НБУ у своєму роз’ясненні завуальовано підтверджує той факт, що операції із Bitcoin за своєю правовою природою не є арбітражними, однак, остаточно не визначає їх сутності.
Наразі, статус криптовалют, а також питання про зарахування коштів від операцій із їх участю на поточні банківські рахунки фізичних осіб, залишаються незрозумілими та неврегульованими. Одночасно, процеси, які засновані на використанні криптовалют стають все більш популярними та розповсюдженими, зокрема, нещодавно Microsoft зробив заяву про можливість найближчим часом приймати за свій цифровий контент криптовалюту. Тому, сподіваємося, що найближчим часом, в контексті європейської інтеграції, в Україні буде приділено належної уваги усім інноваційним процесам та влада зробить усе можливе, щоб привести чинне законодавство до реалій суспільного життя.