Проблема кепкування набула широкого медіа-розголосу. Соціальна мережа Instagram залучила режисера Джона Хілла до зйомок документального серіалу з підлітками про досвід цькування, який наразі нараховує вже чотири випуски.
Українські державні органи не відстають. Міністерство юстиції України в рамках Всеукраїнського тижня протидії булінгу опублікувало календар правопросвітницьких заходів задля формування в суспільстві небайдужості до проблеми цькування, уникнення тиражування хибної інформації та втручання у особисте життя, а також травматизації учасників ситуації булінгу.
Тільки станом на 9 вересня 2019 року судами було розглянуто 197 справ про булінг. Булінгом або цькуванням відповідно до частини першої ст. 173КУпАП визнається психологічне, фізичне, економічне, сексуальне насильство учасників освітнього процесу щодо дітей та підлітків чи вчинені такими особами щодо інших учасників освітнього процесу.
Із прийняттям 18 грудня 2018 року закону України №2657-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)» викристалізувалася необхідність формування безпечного медіапростору з висвітлення проблем цькування, адже як зазначає регулятор, «окрім функції інформування, подібні матеріали можуть завдати шкодити, насамперед дитячій аудиторії».
Відтак Нацрада, з ініціативи Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, розробила рекомендації для журналістів, ведучих телерадіопрограм, представників ЗМІ щодо коректної, спрямованої на невтручання у приватне життя дитини подачі проблеми у телерадіосюжетах та у мережі Інтернет.
Основним посилом, який містять такі рекомендації, можна назвати досягнення об’єктивного, повного та достовірного висвітлення інформації про випадки цькування як у превентивних, так і в ситуаційних цілях.
Зокрема, суб’єктам медіа- та Інтернет простору рекомендовано:
- уникати суб’єктивних оцінок причин булінгу;
- не розголошувати дані, які дають можливість ідентифікувати особу, яка постраждала / завдала чи була спостерігачем цькування;
- не дозволяються дії, які можуть призвести до травматизації чи залякування аудиторії, особливо дитячої. Регулятор не рекомендує у будні з 7:00 до 22:00 візуально чи аудіально детально зображувати випадки булінгу, способи нанесення фізичних, психологічних страждань чи економічної шкоди, знущань і насмішок на сексуальні, гендерні та інші теми.
Нацрада, вочевидь, визнає позитивний вплив заходів виховного характеру у запобіганні булінгу, оскільки радила також ряд антибулінгової агітації. Зокрема, поширювати інформацію про соціальні причини цього явища, роль áкторів у припиненні та запобіганні булінгових ситуацій, про необхідність допомоги всім учасникам випадків булінгу, поширення контактних даних служб допомоги особам, які постраждали внаслідок цькування та залучення експертів до аналізування проблематики, а також створення здорового, толерантного медіа-простору загалом.