05 липня 2013 року набуває чинності прийнята Урядом 27.05.2013 року Постанова № 437, якою затверджується Порядок видачі, продовження дії та анулювання дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства (надалі – Порядок).
Даний Порядок дещо спростив процедуру отримання дозволів на працевлаштування.
Так, відповідно до нового Порядку зменшується кількість довідок, котрі необхідно подавати на розгляд комісії, а саме з переліку виключаються довідка органу державної податкової служби про сплату роботодавцем податків та зборів (обов’язкових платежів) та довідка центру зайнятості про відсутність у роботодавця заборгованості перед Фондом, але в свою чергу з’являється обов’язок подачі документу, виданого лікувально-профілактичним закладом про те, що особа не хвора на хронічний алкоголізм, токсикоманію, наркоманію або інші інфекційні захворювання, перелік яких визначено МОЗ.
При подовженні дозволу на працевлаштування не має необхідності дублювати раніше поданий пакет документів, якщо в документи не було внесено змін (стосується паспортних даних, документів про освіту, статутних документів тощо), а подається лише заява, фотокартки та довідка МВС про те, що іноземець чи особа без громадянства, які на момент оформлення дозволу перебувають на території України, не відбувають покарання за скоєння злочину та стосовно них не здійснюється кримінальне провадження.
Термін розгляду заяв також змінився – скоротився до 15 днів.
Окрім того, Порядком закріплено, що розмір плати за видачу дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства становить чотири мінімальні заробітні плати, яка зараховується до бюджету Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
Позитивним моментом є те, що згідно з новим Порядком роботодавець зобов’язаний оплатити таку суму вже після прийняття рішення про видачу дозволу, тоді як раніше така сума перераховувалася до моменту засідання комісії (у підтвердження чого до пакету документів надавалася квитанція про сплату такого платежу) і не поверталася роботодавцю навіть у випадку відмови у видачі дозволу.
Але необхідно не забувати, що у разі невнесення роботодавцем плати протягом 30 календарних днів з дня прийняття рішення про видачу дозволу таке рішення скасовується.
Варто зазначити, що згідно з Порядком застосування праці іноземців та осіб без громадянства є доцільним та достатньо обґрунтованим у разі, коли іноземець або особа без громадянства претендує на зайняття посади керівника, заступника керівника або іншої керівної посади за умови, що такий іноземець чи особа без громадянства є засновником або співзасновником підприємства, установи, організації або є суб’єктом авторського права і суміжних прав та запрошується на роботу в Україну для здійснення таких прав.
Також, важливим є те, що дія цього Порядку не поширюється на працевлаштування іноземців та осіб без громадянства, зазначених у ч. 6 ст. 42 Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 р. № 5067-VI, а саме іноземців, які постійно проживають в Україні, які набули статусу біженця відповідно до законодавства України або одержали дозвіл на імміграцію в Україну, іноземців, яких визнано особами, що потребують додаткового захисту, або яким надано тимчасовий захист в Україні, представників іноземного морського (річкового) флоту та авіакомпаній, які обслуговують такі компанії на території України, працівників закордонних засобів масової інформації, акредитованих для роботи в Україні, спортсменів, які набули професійного статусу, артистів та працівників мистецтва для роботи в Україні за фахом, працівників аварійно-рятувальних служб для виконання термінових робіт, працівників іноземних представництв, які зареєстровані на території України в установленому законодавством порядку, священнослужителів, які є іноземцями і тимчасово перебувають в Україні на запрошення релігійних організацій для провадження канонічної діяльності лише у таких організаціях з офіційним погодженням з органом, який здійснив реєстрацію статуту (положення) відповідної релігійної організації, іноземців, які прибули в Україну для участі у реалізації проектів міжнародної технічної допомоги, іноземців, які прибули в Україну для провадження викладацької діяльності за фахом у державних вищих навчальних закладах на їх запрошення, інших іноземців у випадках, передбачених законами та міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.