Розслідування щодо законності діяльності WM на території України, спричинили не тільки суцільний резонанс, однак й підштовхнули представників державних органів до законодавчих перетворень в сфері обігу електронних розрахунків. В результаті, НБУ запропонувало внести зміни, розмістивши Проект до Постанови № 481 на офіційному сайті.
Запропоновані НБУ нововведення здебільшого спрямовані на деталізацію правил використання електронних грошей, більш чіткого окреслення правил регулювання агентських відносин, уточнення правового статусу агентів з обмінних операцій, агентів з поповнення, агентів з розповсюдження та агентів з розрахунків. Зокрема, в Проекті запропонованих змін агентам з розрахунків, якими можуть бути виключно банки, забороняється встановлювати субагентські відносини з іншими юридичними особами, однак така можливість надана агентам з обмінних операцій, агентам з поповнення, та агентам з розповсюдження. Важливим уточненням є закріплення статусу агенту з обмінних операцій виключно за банком. Так, якщо платіжна організація отримувала відповідні агентські послуги від небанківської фінансової установи їй доведеться шукати нового партнера вже серед банків.
В разі затвердження НБУ запропонованих змін емітентам та їх агентам доведеться переглянути укладені між ними договори, а також внести поправки до вже узгоджених правил систем електронних грошей в цілях дотримання вимог нормативно-правових актів, оскільки зміни торкнуться навіть найменувань: «система електронних грошей», «обіг електронних грошей», «агент», які відповідно пропонується змінити назвами «правила використання електронних грошей», «використання електронних грошей», «комерційний агент».
Більш того, компетенцію щодо погодження правил системи електронних грошей виконавчого Директора з питань платіжних систем та розрахунків НБУ, який на сьогодні погоджує Правила систем електронних грошей, пропонується передати заступнику Голови НБУ, що свідчить про підвищення важливості та гостроти питання щодо утворення нових платіжних систем з використанням е-money
Серед позитивних моментів запропонованого Проекту слід підкреслити спроби прилаштувати законодавство до новел ринку електронних грошей. У зв’язку із стримким вдосконаленням електронних пристроїв, засобів поповнення електронними грошима, пропонується виключити таку обов’язкову ознаку напередоплаченої картки багатоцільового використання як наявність електронного чипу, це дозволить також використовувати віртуальні наперед оплачені картки (наприклад, AstraVirtual). Змінюється і вигляд скретч-картки в умовному визначенні. Тепер, номінальна вартість на яку можливе поповнення електронного пристрою не обов’язково повинна зазначатись на скетч-картці, що надає можливість емітенту перезавантаження її електронними грошима.
Головним нововведенням Проекту є введення фінансових обмеженнь щодо здійснення операцій між користувачами електронних грошей – фізичними особами та учасниками «електронного» бізнесу. Так, згідно пропозицій НБУемітент та/або агент з розрахунків має право приймати електронні гроші, які містяться в чипі, інтегрованому на наперед оплаченій картці, або яка є засобом доступу до електронних грошей, що зберігаються в пам’яті комп’ютера, від користувачів фізичних осіб в обмін на готівкові кошти через банкомат виключно у сумі 500 гривень на день, але не більше 4 000 гривень протягом одного місяця. До того ж, вводяться обмеження погашення емітентами та агентами з розрахунків електронних грошей фізичним особам-користувачам на день у тих же розмірах. Це дає можливість розцінювати Проект змін як такий, що спрямований на захист прав споживачів ринку фінансових послуг, підтримання умов чесної конкуренції та попередження утворення монополістів «електронного» бізнесу. До того ж електронні гроші є інструментом мікроплатежів і тому не повинні використовуватись для великих розрахунків.
Однак, існує й інша сторона медалі, яка криється у неможливості гарантування того, що такі заходи дійсно призведуть до рівномірного розподілу капіталу на «електронному» ринку, і не стримуватимуть штучно розвиток «електронного» бізнесу, що зможе призвести до зменшення прибутковості як підприємців так і рівня наповнення казни.
З цього приводу економічно-правових обґрунтувань НБУ на сайті не надано, оскільки такі питання за традиційно сформованою практикою вирішуються в кулуарах. Натомість, «Аналіз Проекту змін» (своєрідна пояснювальна записка) обмежується декларативними фразами, накшталт, «показником результативності регуляторного акту є кількість банків, агентів банків, які застосовують вимоги регуляторного акту та обсяги випуску електронних грошей».
Метою прийняття такого Проекту, як викладено в пояснювальній записці є посилення державного контролю в «електронній» сфері. Дійсно, у разі наявності підстав для відмови в узгодженні правил використання електронних грошей державний регулятор не матиме права відмови, натомість зобов’язаний буде відмовити в узгодженні. Зокрема, оприлюднення інформації про узгодження правил використання електронних грошей запропоновано покласти не тільки на державного регулятора, але й на самого заявника.
Натомість, шляхи вирішення деяких проблем, що дійсно потребують правового врегулювання НБУ так і не спромоглось розробити. Зокрема, такою прогалиною є відсутність механізму врегулювання конфліктів між учасниками та користувачами платіжних систем. На сьогодні такі питання вирішуються в рамках системи електронних грошей самими платіжними організаціями та укладеними договорами з їх агентами.
Сподіватимемось, що вдосконалення Проекту змін все ж таки відбудеться до моменту його остаточного затвердження правлінням НБУ.