Для колонки у виданні «Юридична газета» № №1-2(447-448)
Питання надання земельних ділянок військовослужбовцям та іншим учасникам бойових дій, задіяним в антитерористичній операції (надалі – АТО) в Донецькій та Луганській областях, котрі захищають територіальну цілісність України, є вкрай важливим для суспільства, а отже, активно висвітлюється засобами масової інформації.
Соціальна ініціатива щодо виділення земельних ділянок учасникам АТО у складний для країни час набула неабиякого резонансу, адже пересічному громадянину надважко реалізувати своє право на безоплатну приватизацію земельних ділянок за звичайних умов.
Передусім, виділення земельних ділянок таким категоріям громадян можна вважати одним з видів державної підтримки.
Так, за наведеною статистикою Державного агентства земельних ресурсів України (надалі – Держземагентство України), станом на 22 грудня 2014 року в Україні учасникам АТО та членам їх родин було виділено 8 325 земельних ділянок загальною площею 4 331,02 гектара.
Натомість не усі охочі мають змогу набути у власність земельні наділи. Найпоширенішою є проблема отримання громадянами – учасниками АТО інформації про вільні земельні ділянки державної та комунальної власності. Крім того, виникають труднощі під час підтвердження військовослужбовцем свого статусу як учасника бойових дій. У виданих документах не вказується, що така особа перебувала в зоні проведення АТО, а зазначається інше місце дислокації. Зауважимо, що документ, який посвідчує участь військовослужбовця в АТО (посвідчення, довідка) необхідно надати, зокрема, разом з клопотанням про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою до органу, який вправі розпоряджатися земельною ділянкою.
Пільга учаснику АТО щодо першочергового виділення землі
Президент України, підписавши відповідні зміни до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального статусу» (надалі – Закон), прийняті Верховною Радою України 01.07.2014 року, надав статус учасника бойових дій усім військовослужбовцям, а також членам інших силових структур, які беруть участь в АТО на Сході України.
Зауважимо, що учасник бойових дій (члени сім’ї у випадку його загибелі, пропажі безвісти, смерті внаслідок поранення, контузії тощо; надалі – члени його сім’ї) згідно з вказаним Законом має низку пільг. З-поміж інших, йому надаються пільги в частині першочергового відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва. Однак за змістом норми спеціального закону – ст. 36 Земельного кодексу України (надалі – ЗК України) земельні ділянки для городництва можуть надаватися в оренду громадянам або їх об’єднанням із земель державної або комунальної власності. Відтак учасник бойових дій (члени його сім’ї) не вправі набути у власність земельну ділянку для городництва, а лише в оренду.
При цьому, учасник АТО (члени його сім’ї), як і будь-який громадянин України, має право набути у власність земельну ділянку у порядку, визначеному ЗК України. Окремого нормативно-правого акту, який регулює питання надання у власність земельних ділянок учасникам АТО, немає. Проте вказаним вище Законом встановлено першочергове забезпечення земельними ділянками учасників АТО (членів їх сімей), яким повинні керуватися чиновники в процесі виділення земельних ділянок даним особам.
Водночас звертаємо увагу, що ч. 4 ст. 116 ЗК України встановлено, що передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.
Тому норму Закону про першочерговість відведення земельних ділянок для учасників АТО (членів їх сімей) слід тлумачити в комплексі з положеннями спеціального закону – ЗК України.
Таким чином, за умови не реалізації дотепер свого права на безоплатну приватизацію земельних ділянок учасник АТО (члени його сім’ї) мають можливість здійснити це в порядку, передбаченому чинним земельним законодавством. Для цього захиснику Вітчизни (членам його сім’ї) необхідно звернутися до відповідної сільської (селищної), міської ради у випадку розташування бажаної земельної ділянки для індивідуального житлового будівництва, садівництва в межах населених пунктів. Якщо ж земельна ділянка сільськогосподарського призначення (землі житлової забудови апріорі розташовані в межах населених пунктів) знаходиться за межами населених пунктів, слід звертатися до територіальних органів Держземагентства України. При цьому, учасник АТО, крім заяви (клопотання) про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, повинен надати органу, уповноваженому розпоряджатися земельними ділянками, документ, що посвідчує його участь в АТО (посвідчення, довідку).
Варто зауважити, що чинним законодавством України не встановлено «територіальних» обмежень щодо реалізації громадянами свого права на безоплатну приватизацію земельних ділянок, тобто відсутні норми, у відповідності з якими такі особи мають право реалізувати правомочність на безоплатну приватизацію лише в межах визначеної адміністративно-територіальної одиниці (наприклад, в якій вони зареєстровані). Тобто громадянин України, зареєстрований в Сумській області, має право подати заяву (клопотання) про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, скажімо, до Головного управління Держземагентства у Тернопільській області.
Як знайти вільну земельну ділянку?
Як свідчить практика, за звичайних умов простому українцю нелегко знайти «вільну» земельну ділянку державної або комунальної власності. Перш ніж розпочинати такі пошуки, варто визначитись з бажаним цільовим призначенням майбутньої земельної ділянки. Після цього необхідно звернутися з письмовим запитом про надання публічної інформації (щодо наявності земель державної та комунальної власності, не наданих у власність/користування) в залежності від обраної земельної ділянки до територіального органу Держземагентства України/відділу містобудування та архітектури органу місцевого самоврядування. Або самотужки знайти, якщо пощастить, вільний земельний наділ, звернувшись за допомогою до публічної кадастрової карти України (http://www.map.land.gov.ua/kadastrova-karta). Втім, обрана ділянка може перебувати у приватній власності, проте не внесена до Державного земельного кадастру України.
Норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам
Варто знати, що військовослужбовець (члени його сім’ї) мають право безоплатно в порядку першочерговості приватизувати земельну ділянку згідно з встановленими чинним земельним законодавством нормами.
За змістом ст. 121 ЗК України учасники АТО – громадяни України мають право на безоплатну передачу їм, зокрема, земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах:
для ведення особистого селянського господарства – не більше 2,0 гектара;
для ведення садівництва – не більше 0,12 гектара;
для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах – не більше 0,25 гектара, в селищах – не більше 0,15 гектара, в містах – не більше 0,10 гектара.
Процедура відведення земельних ділянок
I.Подача заяви (клопотання).
Загалом надання фізичним особам земельних ділянок у власність шляхом приватизації здійснюється у порядку, визначеному ст. 118 ЗК України. Так, ч. 6 даної статті ЗК України встановлено, що громадянин, зацікавлений в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки в межах норм безоплатної приватизації, подає до органу державної виконавчої влади (надалі – ОДВВ) або органу місцевого самоврядування (надалі – ОМС), уповноваженого розпоряджатися земельними ділянками цієї категорії земель, наступні документи:
- заяву (клопотання) про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність. У даному документі вказується цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри;
- графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки. Чинне земельне законодавство не встановлює вимог як саме мають виглядати дані матеріали. З практики, це можуть бути викопіювання з генерального плану відповідного населеного пункту, кадастрової карти, які можна замовити в землевпорядній організації або у державного кадастрового реєстратора у територіальному органі Держземагентства України.
Слід зауважити, що забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені статтею 118 ЗК України.
Однак задля реалізації військовослужбовцем свого права на безоплатну приватизацію земельної ділянки в порядку першочерговості в силу Закону стосовно інших категорій громадян, крім зазначених вище документів, необхідно подати документ, що посвідчує його участь в АТО (посвідчення, довідку).
II.Отримання дозволу на розробку документації із землеустрою.
В подальшому, згідно з ч. 7 зазначеної вище статті ОДВВ/ОМС у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову в його наданні.
Принагідно зазначимо, що підставою для відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об’єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
У випадку незгоди з розпорядчим документом ОДВВ чи ОМС про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою, або бездіяльності вказаних органів, яка полягає в залишенні заяви (клопотання) без розгляду, за захистом своїх прав слід звертатися до суду. Судова практика в переважній більшості таких випадків на боці громадян.
Окремо слід зазначити, що на практиці мають місце непоодинокі випадки безпідставного затягування ОДВВ/ОМС прийняття рішення щодо надання дозволів, внаслідок чого зацікавленій особі не надають ані дозволу на розроблення документації із землеустрою, ані мотивованої відмови у його наданні. В таких ситуаціях заявнику слід керуватися принципом «мовчазної згоди» ОДВВ/ОМС на розробку проекту землеустрою. Нормативно закріплений вказаний принцип у абз. 3 ч. 7 ст. 118 ЗК України. Так, якщо ОДВВ або ОМС протягом одного місяця з дня одержання клопотання про надання дозволу не надає такого дозволу або мотивованої відмови в його наданні, заявник має право у місячний строк з дня закінчення строку розгляду ОДВВ або ОМС поданої заяви (клопотання), продовжити процедуру землевідведення шляхом замовлення розробки проекту землеустрою без надання такого дозволу. При цьому, замовник документації із землеустрою письмово повідомляє про це відповідний ОДВВ або ОМС, уповноважений розпоряджатися земельною ділянкою, додаючи договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
III.Розроблення, погодження та затвердження документації із землеустрою.
Отримавши дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, наступним кроком буде укладення договору на розробку документації із землеустрою із суб’єктом господарювання – виконавцем робіт із землеустрою. При цьому, документація із землеустрою має бути розроблена у строк, що не перевищує шести місяців з дати укладення договору на її розробку.
В подальшому, після розроблення документації із землеустрою, її необхідно буде погодити в порядку, передбаченому ст. 1861 ЗК України.
Так, проект відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення підлягає погодженню лише з територіальним органом Держземагентства України. У випадку відведення земельної ділянки з цільовим призначенням для індивідуального житлового будівництва, крім погодження з органом земельних ресурсів, проект землеустрою подається також на погодження до органу містобудування та архітектури.
Зауважимо, що зазначені вище органи протягом десяти робочих днів з дня отримання проекту землеустрою повинні надати розробнику (землевпорядній організації) висновки щодо погодження проекту землеустрою або про відмову в такому погодженні з обов’язковим посиланням на акти законодавства, що регулюють відносини у відповідній сфері.
Після отримання висновків про погодження проекту землеустрою необхідно здійснити державну реєстрацію земельної ділянки. В силу положень ст. 202 ЗК України державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у Державному земельному кадастрі в порядку, встановленому Законом України «Про Державний земельний кадастр».
Наступним кроком є затвердження проекту землеустрою. Органом, який видав дозвіл на розроблення проекту землеустрою (відповідна місцева рада чи територіальний орган Держземагентства України) протягом чотирнадцяти календарних днів приймається рішення про затвердження землевпорядної документації та передачі земельної ділянки у приватну власність.
IV. Державна реєстрація права власності на земельну ділянку.
Завершальним етапом процедури приватизації земельної ділянки є державна реєстрація права власності на земельну ділянку в органах державної реєстрації прав.
Відповідно до ст. ст. 125, 126 ЗК України право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації цього права та оформлюється відповідно до Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”.
Отримання рішення ОМС про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність/наказу ОДВВ (в нашому випадку, територіального органу Держземагентства України) слугує підставою для звернення до місцевих органів Державної реєстраційної служби з питання реєстрації права власності на земельну ділянку. В результаті чого громадянин протягом п’яти робочих днів отримує свідоцтво про право власності на нерухоме майно та витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та, нарешті, фактично та юридично стає повноцінним власником земельної ділянки.
Висновки
Підсумовуючи, слід констатувати, що соціальна ініціатива з боку держави забезпечити земельними ділянками учасників АТО (членів їх сімей) є благородною, проте реалізація на практиці учасниками АТО свого права на безоплатну приватизацію земельних ділянок зазнає певних труднощів.
Передусім це пов’язано зі складнощами військовослужбовців (членів їх сімей), які виникають в ході отримання необхідної інформації щодо вільних земельних ділянок. Крім того, є проблеми з належним оформленням необхідних документів, що підтверджують статус учасника бойових дій (довідка, посвідчення).
Логічним вбачається ухвалення відповідних змін до чинних актів законодавства в сфері земельних правовідносин, які б мали на меті ефективне врегулювання процесу надання земельних ділянок учасникам АТО (членам їх сімей) в порядку першочерговості по відношенню до інших категорій громадян.
Прийняття зазначених змін повинно бути покликане втілити на практиці дієвий механізм виділення земельних ділянок таким категоріям громадян, починаючи від отримання інформації про вільні земельні ділянки, збору необхідного переліку документів для їх подачі до органу, уповноваженого розпоряджатися земельними ділянками та завершуючи державною реєстрацією прав власності на земельні ділянки й видачею свідоцтв про право власності на нерухоме майно.