Щодо складання та реєстрації податкової накладної при виконанні договору підряду про приєднання до електромережі та формування замовником податкового кредиту
Пригадуємо, ринок електричної енергії України у 2013 році зазнав позитивних змін, зокрема, було оновлено процедури приєднання до електроустановок, що в результаті спростило доступ суб’єктів господарювання та населення до електричної енергії.
Згідно із згаданими змінами, приєднання до електромережі було переведено в ранг платної послуги, яку надає електропередавальна організація. При цьому, запровадилось, так зване, стандартне приєднання (близько 95 % замовників), що передбачає максимально спрощену процедуру із ціною послуги, яка відома до укладення договору. Також надається можливість для нестандартного приєднання (близько 5 % замовників), де вартість послуги визначається за проектною документацією відповідно до замовленої потужності та стягується пропорційно заявленій потужності.
Наразі упроваджено лише два (перший – до 16 кВт включно; другий – від 16 кВт до 50 кВт включно) із трьох ступенів стандартного приєднання. До того ж третій ступінь (від 50 кВт до 160 кВт включно) буде запроваджено з 1 січня 2017 року.
Згідно Закону України «Про електроенергетику» приєднанням електроустановки – це надання електропередавальною організацією послуги замовнику із створення технічної можливості для передачі (прийняття) в місце приєднання електроустановки замовника відповідної потужності до електричних мереж електропередавальної організації (у тому числі новозбудованих) електричної енергії необхідного обсягу з дотриманням показників її якості та надійності.
Стандартне приєднання, в свою чергу, визначається як приєднання електроустановки (крім електроустановок, призначених для виробництва електричної енергії) замовника до діючих мереж електропередавальної організації на відстань, що не перевищує 300 метрів по прямій лінії від місця забезпечення потужності до місця приєднання, яке диференціюється за ступенями потужності. Будь-яке інше приєднання, яке не відповідає таким вимогам вважається нестандартним.
Часто спостерігається ситуація (особливо при приєднанні віддалених географічних об’єктів) залучення певним замовником до технічної реалізації приєднання його електроустановок до електромережі суб’єктів господарювання, які спеціалізується на даному виді діяльності, на умовах договору підряду.
В межах цього звертаємо увагу на оподаткування операцій із виконання договору підряду про приєднання до електричних мереж податком на додану вартість, а саме на особливості складання податкової накладної, її реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також формування податкового кредиту.
Здавалося б нічого особливого не вбачається в такій схемі, однак за умови, що обов’язок по оплаті за виконані роботи за замовника покладено на іншу особу (далі – платник), то, на думку Державної фіскальної служби України, підрядник складає та реєструє податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) на замовника (покупця (отримувача)), а не на платника. Це твердження ґрунтується на тому факту, що платник не виступає отримувачем виконаних робіт і в такому разі відсутні законодавчі підстави для складання на нього підрядником та реєстрації в ЄРПН податкової накладної.
Дана позиція контролюючого органу міститься в його роз’ясненнях, що викладені в листі від 28 січня 2016 року № 1700/6/99-99-19-03-02-15 та листі від 30 серпня 2016 року № 14970/5/99-99-15-03-02-16.
До того ж фіскали доходять до висновку, що так як оплата здійснюється підряднику – виконавцю за виконані роботи не замовником, то законодавчі підстави для віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту за відповідною податковою накладною у такого замовника відсутні.
Із такою позицією Державної фіскальної служби України не можна погоджуватись. В свою чергу відстоюю позицію, що в даній ситуації замовник – платник ПДВ має право віднести суми податку до складу податкового кредиту, так як:
1. Безумовно, обов’язковим реквізитом податкової накладної є найменування покупця (отримувача) товарів/послуг (підпункт «д» пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі – ПК України));
2. Право на віднесення сум податку до складу податкового кредиту має особа, зареєстрована як платник ПДВ у порядку встановленому ПК України (пункт 201.8 стаття 201 ПК України).
3. Податковий кредит визначається із договірної вартості товарів/послуг та складається саме із сум податків, нарахованих платником за встановленими ПК України ставками протягом звітного податкового періоду у зв’язку із придбанням товарів/послуг (пункт 198.3 статті 198 ПК України).
4. Податкові накладні, отримані з ЄРПН, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (абзац 2 пункт 201.10 статті 201 ПК України).
Стверджую, що замовник отримає відповідну податкову накладну в установленому порядку, оскільки серед підстав її невидачі така причина, як здійснення оплати за виконанні роботи (постачання послуг) іншою, ніж їх отримувачем, особою, чи їй подібна, не передбачена ні ПК України, ні наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 р. № 1307.
Датою віднесення замовником сум податку до податкового кредиту вважатиметься дата отримання ним товарів/послуг.