У рамах концепції реформи захисту прав інтелектуальної власності, спрямованої на гармонізацію законодавства України з європейським законодавством та імплементацію Угоди про асоціацію, до Верховної Ради подано законопроект про зміни в правовій охороні винаходів, корисних моделей (далі – законопроект № 7538).
Ми проаналізували основні положення змін та перспективи їхнього впливу на учасників ринку.
Головних практичних цілей законопроекту можна виокремити кілька: боротьба з патентним тролінгом внаслідок жорсткішого регулювання корисних моделей; боротьба з вічнозеленими патентами, яка особливо актуальна для фармацевтичного сектору; введення інституту патентних опозицій (pre-grant і post-grant); визнання недійсним патентів в адміністративному порядку; врегулювання електронного документообігу шляхом надання можливості подавати заявки в електронній формі.
Про зловживання інститутом корисних моделей, які часто використовуються для «тролінгу» конкурентів, відомо давно. Так, запатентована фактично за деклараційним принципом корисна модель нерідко використовувалася для заборони на звичні і далеко не нові речі.
Законопроект пропонує звузити коло об’єктів патентування у формі корисних моделей. Якщо раніше всі об’єкти, що могли бути запатентовані як винахід (у т. ч. речовина, процес (спосіб) та їх нове застосування) могли отримати правову охорону в формі корисної моделі, то у разі прийняття законопроекту об’єктом корисної моделі буде вважатися виключно пристрій.
Окрім того, запроваджується можливість будь-якої особи ініціювати експертизу по суті відносно корисної моделі. Щоправда, у проекті вказано, що відповідний висновок про відповідність чи невідповідність її умовам патентоздатності може бути використаний заявником в Апеляційній палаті чи суді при оскарженні дійсності патенту. З цього слідує, що можливості протистояти самій реєстрації корисної моделі на підставі такого висновку не вбачається. Втім для такого протистояння передбачена інша процедура, а саме патентна опозиція, про яку йтиметься нижче.
Щодо боротьби з «вічнозеленими патентами», то її пропонується реалізувати через скорочення переліку патентоздатних об’єктів. Так, законопроектом значно доповнено перелік об’єктів, на які не поширюється правова охорона, серед них хірургічні або терапевтичні способи лікування людини або тварини; нові форми відомого з рівня технології лікарського засобу, у тому числі солі, складні ефіри, прості ефіри, композиції, комбінації та інші похідні, поліморфи, метаболіти, чисті форми, розміри часток, ізомери, нове дозування або будь-яка нова властивість чи нове використання відомого лікарського засобу тощо.
Запровадження таких обмежень повинно слугувати зменшенню кількості не інноваційних за своєю суттю патентів на лікарські засоби, що зі свого боку сприятиме зниженню цін.
Окрім того, важливим нововведенням є норма про патентні опозиції. Так, передбачається закріплення права подання мотивованого заперечення проти заявки на винахід протягом 6 місяців від дати публікації відомостей про заявку (т. з. pre-grant opposition). Детальний порядок їх подання ще має визначити Мінекономрозвитку.
Також поряд з існуючим судовим порядком визнання патенту недійсним пропонується запровадити можливість визнання патенту на винахід (корисну модель) недійсним в адміністративному порядку згідно з принципом «post-grant opposition». Це передбачає право будь-якої особи ініціювати питання визнання патенту недійсним шляхом подання відповідної заяви до Апеляційної палати. Строк для винаходів – 9 місяців після публікації відомостей про реєстрацію, а для корисних моделей – протягом усього строку чинності прав і навіть після припинення чинності.
Загалом надання Апеляційній палаті таких повноважень, з одного боку, може виявитися позитивним кроком, який спростить боротьбу з неякісними патентами. Зокрема, порівняно з судовою тяганиною адміністративна процедура має бути значно оперативнішою. З іншого боку, такі нові повноваження Апеляційної палати можуть ставитися під сумнів у зв’язку з фактичною підміною нею суду.
Крім того, задля узгодження зі статтею 220 Угоди про асоціацію впроваджується інститут сертифікатів додаткової охорони (SPC). Так, на противагу існуючому сьогодні механізму продовження строку дії патенту у випадках, коли продукт потребує спеціального дозволу (наприклад, лікарський засіб), зміни передбачають більш чітку регламентацію строку продовження (дії сертифіката) і процедуру ініціювання його отримання. Зокрема, клопотання про видачу сертифіката може бути подане тільки протягом 6 місяців від дати реєстрації винаходу або від дати видачі першого дозволу відповідного компетентного органу, залежно від того, яка з цих дат є пізнішою. Строк дії сертифіката визначається як період між датою подання заявки на винахід і датою одержання власником патенту першого дозволу на відповідний продукт, мінус 5 років.
Також заслуговує на увагу введення нового важливого винятку з правової охорони. Зокрема, пропонується додати норму, згідно з якою не вважається порушенням використання запатентованого винаходу чи корисної моделі у дослідженнях, які проводяться для реєстрації лікарських засобів, засобів захисту тварин і рослин.
Зміни також торкнулися відносин між нерезидентом і експертною установою. Зокрема, якщо раніше іноземці могли діяти виключно за представництвом патентних повірених, то тепер вони можуть безпосередньо подавати заявки, сплачувати збори та держмито, надавати копії попередньої заявки для встановлення дати пріоритету.
Законопроектом також запроваджується можливість подання заявки на реєстрацію в електронній формі. Умова – використання електронного цифрового підпису.
Хоча законопроект не позбавлений недоліків, його зміст загалом характеризується як позитивний через гостру потребу у вирішенні давно існуючих проблем, на вирішення яких він спрямований.