Свою позицію з даного питання висловили представники Державної фіскальної служби України у листі від 09.03.2017 р. № 4772/6/99-99-15-02-02-18. Контролери використовують наступні аргументи.
Відповідно до пункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755 – VI (далі – ПК України) об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПК України.
Пунктом 5 підпункту 140.5.7 пункту 140.5 статті 140 ПК України, зокрема, передбачено: бухгалтерський фінансовий результат податкового (звітного) періоду потрібно збільшити на повну суму роялті, нарахованих на користь особи, яка сплачує податок у складі інших податків, крім фізичних осіб, доходи яких оподатковуються в порядку, встановленому розділом IV «Податок на доходи фізичних осіб» ПК України.
У листі податківці переплутали норму, вказавши на підпункт 2 пункту 292.1 статті 292 ПК України, де йдеться про порядок визначення доходів та їх склад для платників єдиного податку першої – третьої груп. А за пунктом 291.2 статті 291 ПК України встановлено особливість спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності – особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 ПК України, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
З огляду на пункт 297.1 статті 297 ПК України, за яким платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з відповідних податків і зборів, автори листа дійшли висновку: «юридична особа, яка виплачує роялті фізичній особі – підприємцю – платнику єдиного податку третьої групи, збільшує фінансовий результат податкового (звітного) періоду на суми витрат по нарахуванню роялті у повному обсязі».
Із зазначеним твердженням податківців неможливо погодитись. І ось чому. Звісно, підприємець – єдинник не сплачує податок на прибуток. Разом з тим, згідно з пунктом 292.1 статті 292 ПК України до доходу фізичної особи – підприємця платника єдиного податку не включають отримані нею пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхових виплат і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується у її господарській діяльності.
Натомість, фізичні особи (у тому числі підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування) слід керуватись підпунктом 170.3.1 пункту 170.3 статті 170 ПК України, згідно з яким дохід у вигляді роялті оподатковується податком на доходи фізичних осіб під час нарахування їх платнику податків за ставкою 18 % та військовим збором за ставкою 1,5 % відповідно до підпункту 1.3 пункту 161 Підрозділу 10 «Інші перехідні положення» ПК України. Зауважимо, що про це контролери зазначили, зокрема, у листі ГУ Державної фіскальної служби у м. Києві від 15.07.2016 р. № 16113/10/26-15-13-02-16.
Тобто роялті, нараховані (сплачені) юридичною особою, платником податку на прибуток, на користь фізичної особи-підприємця, платника єдиного податку, знаходяться поза спрощеною системою оподаткування і оподатковуються саме за правилами розділу IV «Податок на доходи фізичних осіб» ПК України. Тому є всі підстави вважати, що при розрахунку об’єкта оподаткування податком на прибуток, платник цього податку, який нараховує (сплачує) їх на користь фізичної особи – підприємця – єдинника, на підставі виключення із підпункту 140.5.7 пункту 140.5 статті 140 ПК України не має коригувати бухгалтерський фінансовий результат до оподаткування на відповідну суму.