Завершився ще один гучний спір між двома американськими титанами індустрії розваг – Twentieth Century Fox Television та Empire Distribution.
Empire Distribution – відома американська дистриб’юторська компанія, що з 2010 року співпрацює з артистами жанру hip hop, R&B, reggae, rock, gospel, pop, відома співпрацею з такими виконавцями, як Kendrick Lamar, Snoop Dogg, Tyga, Shaggy, Morgan Heritage, XXXTentacion та багато інших.
Однією з фішок лейблу є те, що на примірниках альбомів зазначається не повна його назва, а дещо скорочений варіант, наприклад: «EMPIRE Presents: Ratchet 4 TWENTIETH CENTURY FOX V. EMPIRE DISTRIB. Music, EMPIRE Presents: Yike 4 Life, and EMPIRE Presents: Triple X-Mas».
У 2015 році Twentieth Century Fox Television (підрозділ всесвітньо відомої компанії «20th Century Fox») запустив на телеканалі «Fox» розважальне шоу (телесеріал) під назвою «Empire». У рамах шоу зображується вигаданий hip hop лейбл «Empire Enterprises». У кожному епізоді як звуковий супровід використовуються як уже відомі публіці пісні, так і оригінальні композиції, створені спеціально для шоу. Twentieth Century Fox Television навіть уклав угоду з Columbia Records аби після завершення кожного сезону шоу під назвою «Empire» випускався оригінальний саундтрек з композиціями, що лунали у сезоні. Також велася активна реклама на радіо та телебаченні, випускалися мерчі та різноманітна сувенірна продукція. Власне, через це спір і розгорівся.
Empire Distribution розцінила такі дії як порушення власних прав на торговельну марку і направила відповідну претензію. Та Twentieth Century Fox Television з цим не погодився і… направив позов до суду, аби той підтвердив, що він діє законно та не порушує нічиїх прав.
Справа пройшла дві інстанції. Апеляція підтримала місцевий суд і визнала, що у діях Twentieth Century Fox Television відсутнє порушення прав Empire Distribution. Для вирішення справи суд застосував такий собі «тест Роджерса»[1], що умовно зводиться до такого:
1. позначення має творчу значимість;
2. позначення не має явно вводити в оману споживача щодо дійсного джерела чи змісту оригінального твору.
У випадку, якщо на ці два вищевказаних питання можна дати ствердну відповідь, порушення права відсутнє.
Одним із численних прикладів вирішення справи за допомогою «тесту Роджерса» є кейс Mattel, Inc. v. MCA Records, Inc., 296 F.3d 894, 900 (9th Cir. 2002). Тоді мова йшла про використання імені ляльки Barbie, що є також торговельною маркою, у пісні «Barbie Girl» гурту «Aqua». Суд, вирішуючи спір, дійшов висновку, що «тільки знаючи, яким є зовнішній вигляд ляльки Барбі, а також тільки знаючи про особливості вигляду такої ляльки, можна зрозуміти про що співається у пісні, стає зрозумілим її зміст… …назва «Barbie Girl» говорить про дівчину Barbie або, принаймні, про дівчину «як Barbie»… При цьому відсилка до «першоджерела» допускається, але не є обов’язковою.
У цьому випадку Twentieth Century Fox Television у назві шоу використав загальноприйняте англійське слово «Empire» (пер. з англ. – «імперія») з художньо значимих причин. Так, місце, де розгортаються події серіалу, – Нью-Йорк, Емпайр Стейт, сюжет крутиться навколо музично-розважального конгломерату під назвою «Empire Enterprises», що водночас втілює у собі образ такої собі музичної «імперії». Зважаючи на це, на думку суду, не можна говорити про те, що використання Twentieth Century Fox Television знака «Empire» не має художнього підґрунтя при використанні, як до того апелювала Empire Distribution.
Суд також розцінив, що явного введення в оману в цьому випадку не було, оскільки будь-яких відсилок до Empire Distribution у позначенні «Empire» немає. Та навіть більше – позначення взагалі не використовує нічого «запозиченого» від Empire Distribution, навпаки – є самостійним.
Таким чином, Twentieth Century Fox Television пройшла «тест Роджерса», а це вказує на відсутність порушення нею прав Empire Distribution.
Відео із засідання можна переглянути тут.