Штучний інтелект «WaveNet» генерує музичні твори, 3-Д картина «наступний Рембрандт», створена AI за участі Будинку-музею Рембрандта, виграє гран-прі Канських левів, а роман, написаний у співавторстві зі штучним інтелектом, пройшов у другий тур літературної премії.
Питання, яке турбує багатьох інвесторів, програмістів і юристів, полягає у тому, чи захищені права інтелектуальної власності на об’єкти, створені за незначної участі або взагалі без участі людини.
У 2018 році інвестиції у компанії, яка займаються розробкою штучного інтелекту досягли більше 9,3 мільярдів дол. США. Вкладати кошти в автоматизацію процесів, а тим більше у робототехніку, результати «творчості» якої неможливо буде захистити, – сумнівний стимул для «результат-орієнтованих» інвесторів.
У різних юрисдикціях питання захисту прав інтелектуальної власності вирішується по-різному.
Позиція, що існує у прецедентному праві США базується на тому, що твір має бути оригінальним та заснованим на творчому потенціалі свідомості, а тому правовій охороні підлягають ті твори, які є «плодом інтелектуальної праці». Суд справедливості ЄС також постановив у низці рішень, що копірайт застосовується тільки до оригінальних творів, а такий твір має бути результатом власної інтелектуальної та творчої праці автора.
Дійсно, метод дизайну, за якого малюнок виготовлено відповідно до логічного міркування, запрограмованого у якості математичного алгоритму, можна порівняти з партією в шахи, яку не можна захистити авторським правом з огляду на скінченну кількість варіацій. Однак сьогодні «навчання машин» не зводиться до навичок виконувати певні дії. AI навчають як вчитися, обирати, розпізнавати емоції та наміри і виробити щось на зразок «штучного інстинкту». Все це ставить під сумнів суто «алгоритмічний» підхід, тобто арифметичну прорахованість та детермінованість дій штучного інтелекту.
Перше рішення, яким за AI визнали авторське право, виніс Шенчженський районний народний суд Наньшань у справі про порушення авторського права на статтю, написану роботом «Dreamwriter», власником якого є технологічний гігант Tencent.
20 серпня 2018 року автоматизована програма з написання новин «створила» фінансовий звіт про «несуттєве підвищення індексу Шанхаю на 0.1 % до 2691.93 пунктів». Звіт був опублікований на веб-сайті Tencent із приміткою: «Стаття була автоматично написана Tencent Robot Dreamwriter».
Позивач у справі Tencent, аргументуючи свою правову позицію посилався на те, що відповідач скопіював статтю у незміненому вигляді, що не дозволило Tencent отримати інтернет-трафік та конкурентну перевагу, на які той розраховував.
Із аналізу форми вираження статті Суд встановив, що вона відповідає критеріям охорони, встановленим авторським правом КНР. Як повідомляє китайська державна газета LegalDaily, у рішенні суду зазначено: «спірна стаття була згенерована членами команди головної творчої групи позивача із використанням програмного забезпечення Dreamriter, а матеріальна форма вираження статті відповідає формальним умовам охорони письмового твору. Зміст статті відображає дії із добору, аналізу та розсуду стосовно інформації про фондовий ринок, а також структурування матеріалу. Стаття характеризується розважливою, чіткою логікою викладу та певним ступенем оригінальності» (переклад може містити неточності).
Суд постановив порушення права на публічне повідомлення (communication to public) у діях відповідача, який без дозволу скопіював статтю на своєму сайті, та визначив, що такі дії тягнуть за собою цивільну відповідальність. Оскільки відповідач видалив спірну статтю, розмір компенсації за майнові втрати, який за рішенням суду підлягає сплаті Tencent, відносно невеликий, 216 дол. США.
Така позиція Шанхайського суду, втім, не відображає єдності підходу навіть самого Китаю до наділення копірайтом творів, створених AI, не кажучи вже про світовий підхід. Так, у липні 2019 року суд Пекіну не визнав об’єктом охорони фотографію, опубліковану новинним агрегатом Baijiahao.
У контексті правової охорони об’єктів промислової власності цікаво також те, що Європейський патентний офіс (EPO) та Відомство інтелектуальної власності Об’єднаного Королівства (UKIPO) визнали винахід, автономно згенерований АІ, таким, що відповідає умовам надання правової охорони у межах перевірки до публікації заявки. У заявках саме штучний інтелект було вказано винахідником.