З 1 січня 2017 року набрали чинності зміни до Податкового кодексу України, внесені Законом України № 1797-VIII від 21 грудня 2016 року “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні”. Новації, які торкнулись регулювання трансфертного ціноутворення, узагальнила Державна фіскальна служба України в своєму Листі № 2376/7/99-99-15-02-01-17 від 02.02.2017 року. Звернемо увагу на деякі з них.
— Важливим як для платників, так і для контролюючих органів є збільшення вартісних критеріїв для визнання операції контрольованими, що з урахуванням рівня інфляції позитивно вплине на роботу ДФС України, надавши можливість більш ефективно виконувати свої функції щодо великих платників податків, значно звузивши коло контрольованих операцій. Вже з 1 січня 2017 року контрольованими визнаються операції, якщо обсяг річного доходу платника податків перевищує 150 мільйонів гривень (замість 50 мільйонів), а обсяг операцій платника з одним контрагентом – 10 мільйонів гривень (замість 5 мільйонів).
— Передбачуване розширення переліку контрольованих операцій. Відтепер, контрольованими також є операції:
1. з придбання товарів через комісіонерів-нерезидентів (а не лише з продажу), при чому комісіонер не обов’язково має бути пов’язаною особою, або бути зареєстрованим в державі, включеної до Переліку КМУ.
2. з нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок) та/або не є податковими резидентами країни, в якій вони зареєстровані як юридичні особи. З метою реалізації цих положень Кабінет Міністрів України має затвердити перелік організаційно-правових форм таких нерезидентів у розрізі держав (територій). Лише після затвердження Переліку операції з такими контрагентами будуть визначатись контрольованими, але для визначення річного обсягу операції братись до уваги будуть всі операції за звітний рік. При цьому включення до цього списку не є визначальним фактором для визнання операцій контрольованими, тому при сплаті таким нерезидентом податку на прибуток (корпоративного податку) та за відсутності інших підстав, операції з ним є неконтрольованими.
— Змін зазнає також і перелік т. зв. «низько податкових» юрисдикцій», у зв’язку із внесенням змін до пп. 39.2.1.2 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст.39 ПК України. По-перше, до переліку включаються держави (території), у яких ставка податку на прибуток підприємств (не обов’язково основна) на 5 і більше відсоткових пунктів нижча, ніж в Україні. По-друге, до Переліку держав (територій) Кабміном має бути додано держави, компетентні органи яких не забезпечують своєчасний та повний обмін податковою та фінансовою інформацією на запити центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику. Раніше до такого списку попадали лише держави, з якими відповідні угоди не укладені взагалі. Відкритим залишається питання визначення критеріїв, відповідно до яких обмін інформацією буде вважатись несвоєчасним або неповним, та чи можливі винятки з цього правила (наприклад, компетентні органи держави надали вмотивоване пояснення відмови або затримки надання інформації, або ж наявні об’єктивні підстави, що унеможливлюють таке своєчасне та повне надання інформації).
Операції з нерезидентом, зареєстрованим в державі (території), включеній до нового переліку вважаються контрольованими з 1 січня року, наступного за роком, в якому державу (територію) включено до Переліку.
— Змінено і порядок подання звіту про контрольовані операції. Так, наприклад, продовжено строк подання звіту до 1 жовтня (замість 1 травня). Норма розповсюджується також і на подання звіту за 2016 рік, але положення щодо інформації про контрольовані операції, здійсненні в 2016 році, мають застосовуватись відповідно, до законодавства, що діяло на момент їх здійснення (тобто до 1 січня 2017 року).
Непослідовним з боку законодавця є залишення без уваги пп. 39.4.5 п. 39.4 ст. 39 ПК України, відповідно до якого запит ДФС щодо отримання документації з трансфертного ціноутворення надсилається не раніше 1 травня року, наступного за роком здійснення операції. Такі положення можуть ускладнити підготовку платником запитуваної документації та не відповідають механізму здійснення контролю за трансфертним ціноутворенням. Так, відповідно до Порядку проведення моніторингу контрольованих операцій, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 706 від 14.08.2015 року, запити про надання інформації надсилаються за результатами співставлення даних переліку платників, операції яких підпадають під критерії контрольованих, та Реєстру звітів, поданих платниками податків. Тобто, однією з підстав надсилання запиту є виявлення ризику неподання Звіту, або не включення до поданого Звіту всіх контрольованих операцій. Іншою підставою може бути ризик заниження платником зобов’язань через їх невідповідність принципу «витягнутої руки», що також може бути встановлений внаслідок аналізу поданого Звіту.
— Що стосується окремих методів трансфертного ціноутворення, важливим доповненням можна вважати можливість використовувати в межах методу чистого прибутку показника рентабельності операційних витрат, а не лише показників, обрахованих з використанням показників чистого прибутку. Цей показник прибутковості є найбільш доцільним для застосування, наприклад, в сфері перепродажу товарів, придбаних під час контрольованих операції, іншим пов’язаним особам. Дані зміни відповідають настановам ОЕСР щодо трансфертного ціноутворення для ТНК та податкових служб, згідно з якими berry ratio (індикатор рентабельності операційних витрат) використовується саме в межах transactional net margin method (метод чистого прибутку).
При застосуванні методу порівняльної неконтрольованої ціни відтепер для порівняння ціни контрольованої операції можуть враховуватись не тільки зіставні неконтрольованих операцій, здійснені платником та іншими особами, а й відомості, отримані з інших інформаційних джерел, зазначених у пп. 39.5.3 п. 39.5 ст. 39 ПК України.