Переслідуючи мету боротьби із «скрутками» в ПДВ, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21.12.2016 № 1797-VIII включено до Податкового кодексу України (далі – ПК України) норми, якими регламентовано механізм зупинення реєстрації «ризикових» податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).
Зокрема, його запровадження розпочалось із роботи у тестовому режимі з 01.04.2017 та продовжиться повноцінною роботою з 01.07.2017.
Під час перехідного періоду «ризикові» податкові накладні/розрахунки коригування виявлятимуться без фактичної зупинки реєстрації в ЄРПН (п. 53 підрозд. 2 розд. ХХ ПК України). Починаючи із середини травня 2017 року деякі платники при спробах зареєструвати свої податкові накладні отримували квитанції про те, що їхні операції підпадають під категорію «ризикових» без фактичного блокування реєстрації таких податкових накладних. При тому, п. 201.16 ст. 201 ПК України закріплює вимогу, що реєстрація податкової накладної в ЄРПН може бути зупинена у разі її відповідності сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН, які визначаються Міністерством фінансів України (далі – критерії). На той час такі критерії перебували на стадії проекту і не були затверджені, тому виникає питання щодо легітимності таких повідомлень.
І ось, 20.06.2017, за десять днів до початку повноцінної роботи механізму зупинення реєстрації ризикових податкових накладних в ЄРПН, був опублікований та набрав чинності наказ Мінфіну від 13.06.2017 р. № 567, яким визначаються одні із найголовніших елементів такого механізму, а саме:
1. Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН (далі – Критерії оцінки). Саме на них і зосередимо увагу у даному огляді.
2. Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.
Отже, автоматизований моніторинг відповідності податкових накладних Критеріям оцінки здійснюватиметься лише щодо таких податкових накладних/розрахунків коригування, які не відповідатимуть ні одній із наступних ознак:
1) податкова накладна не підлягає наданню отримувачу (покупцю), та/або складена за операцією, що є звільненою від оподаткування;
2) обсяг постачання, зазначений в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в ЄРПН у поточному місяці, з урахуванням податкової накладної, поданої на реєстрацію в ЄРПН, становить менше 500 000 грн. та керівник – посадова особа такого платника є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох діючих платників податків;
3) загальна сума сплачених платником у 2016 році сум ЄСВ та податків/зборів (крім суми ПДВ, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) становить більше 5 млн. грн. (ознака використовується з 01.04.2017 р. до 01.01.2018 р.);
4) значення показників D та P одночасно відповідають таким значенням: (1) D > 0,05; (2) P < Pм × 1,3.
Розраховуються ці показники наступним чином:
(1) D = (ЄСВ + ПДВ (крім ПДВ, сплаченого при ввезенні товарів) + збори (сплачені за останні 12 місяців)) / (загальна сума поставлених товарів/послуг за ставкою 20 % та 7% (за останні 12 місяців));
(2) сума ПДВ за звітний період[1] < 1,3 × найбільша зареєстрована місячна сума ПДВ за останні 12 місяців
Тобто, у разі невідповідності податкової накладної/розрахунку коригування хоча б одній із вказаних ознак, така податкова накладна (розрахунок коригування) підлягає наступній перевірці на наявність ризиків, достатніх для зупинення їх реєстрації в ЄРПН. Наявність зазначених вище ризиків визначаються за такими критеріями:
а) Критерій 1, який визначається за формулою:
обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній, яка подана на реєстрацію в ЄРПН* > 1,5 × залишок
Залишок = (обсяг постачання такого товару/послуг, зазначеного у зареєстрованих податкових накладних/розрахунках коригування) – (обсяг придбання/ввезення такого товару/послуг, зазначеного в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування та митних деклараціях).
Крім того, для наявності вищезазначеного критерію 1 необхідно, щоб:
1) в поданій на реєстрацію податковій накладній були відсутні товари/послуги, що вказані в інформації, наданій платником за встановленою у Додатку до Критеріїв оцінки формою, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються).
2) в такому залишку переважають товари з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, більше 75 % загального такого залишку.
б) Критерій 2 застосовується у разі відсутності (анулювання, призупинення) ліцензій, які засвідчують право платника на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю такими підакцизними товарами (продукцією) як спиртом етиловим та іншими спиртовими дистилятами, алкогольними напоями, пивом, тютюновими виробами, тютюном та його промисловими замінниками, якщо такі товари зазначені у поданій для реєстрації податковій накладній.
Варіант проекту Критеріїв оцінки, опублікований 05.05.2017 р., містив ще третій критерій, який стосувався співвідношення сум ПДВ у зареєстрованих протягом місяця розрахунках коригування до фактично сплаченого ПДВ за такий місяць, проте в остаточному варіанті наказу Мінфіну для нього не знайшлось місця.
Зрештою, від ДФС вимагається здійснення поточного аналізу ефективності застосування відповідних критеріїв та за підсумками кварталу надавати Мінфіну пропозиції щодо їх вдосконалення.
[1] Цей показник враховує суми податку, зазначені як в зареєстрованих податкових накладних/розрахунках коригування, так і в поданих на реєстрацію.