В газеті «Лівий берег» була опублікована стаття з моїм коментарем щодо банкрутства страхових компаній. З огляду на прогнозовані у найближчий час численні випадки неплатоспроможності страховиків, хочу розкрити цю тему для читачів нашого блогу більш докладно.
Процедура банкрутства страховиків проводиться за загальними правилами встановленими Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», з урахуванням особливостей, передбачених статтею 45 даного закону.
Перш за все, для загального розуміння ситуації, пов’язаної з банкрутством страховика, слід зазначити наступне. Процедура банкрутства може мати чотири основні наслідки: фінансове оздоровлення страховика внаслідок розрахунку з кредиторами, мирова угода, продаж цілісного майнового комплексу страховика в процедурі санації, або його ліквідація. В перших двох випадках страховик, після завершення процедури банкрутства, продовжує свою діяльність, при цьому всі його обов’язки по страхових випадках залишаються в силі, тому для страхувальників такі наслідки банкрутства загрожують лише затримкою в проведенні страхових виплат.
Більш детального розгляду потребує ситуація, коли проводиться продаж цілісного майнового комплексу (до якого входять усі види майна, призначені для діяльності страховика, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права) в процедурі санації або ліквідації. Нормами чинного Закону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачено, що цілісний майновий комплекс страховика має право придбати виключно інший страховик, до якого переходять всі права та обов’язки за договорами страхування, що за ними на дату продажу майна страховика не настав страховий випадок. Вимоги страхувальників за договорами страхування, за якими страховий випадок настав до дня продажу майна, задовольняються з коштів, отриманих від такого продажу. Враховуючи, що такі вимоги чинним законодавством віднесені до першої черги, шанси отримати компенсацію у страхувальників досить високі. Інша справа, що грошей, отриманих від продажу майна страховика, може на всіх і не вистачити.
Найбільш несприятливим для страхувальників, є варіант, при якому страховик визнається судом банкрутом і відкривається ліквідаційна процедура. В цьому випадку всі укладені таким страховиком договори страхування, за якими страховий випадок не настав до дати прийняття зазначеного рішення, припиняються. При цьому страхувальники за даними договорами мають право вимагати повернення частини виплаченої страховику страхової премії пропорційно різниці між строком, на який був укладений договір страхування, і строком, протягом якого фактично діяв договір страхування, якщо інше не передбачено законодавством. Повернення страхових премій та погашення страхових виплат здійснюється за рахунок коштів, отриманих в результаті продажу майна боржника.
Проте, незважаючи на досить широкі гарантії захисту прав страхувальників, надані чинним законодавством, на практиці існує велика небезпека неотримання належних їм страхових платежів. Основні ризики полягають, насамперед, в недосконалості чинного законодавства, що регулює відносини банкрутства. Використання прогалин в ньому дозволяє затягувати процедури банкрутства на довгі роки, протягом яких виплати не здійснюються, а також проводити відчуження майна боржника за заниженими цінами. Або взагалі, застосовувати схеми виведення ліквідного майна страхувальника без адекватної компенсації.