Усуненню надмірних механізмів регулювання сфери телекомунікацій та приведенню законодавства України у відповідність із законодавством ЄС слугувало прийняття 18 вересня 2019 року Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скорочення переліку видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню» № 1050 в цілому.
Інтернет- та телеком оператори та провайдери вже через три місяці після опублікування закону будуть започаткувати бізнес за спрощеною процедурою. Право на здійснення діяльності суб’єкти телекомунікацій набуватимуть шляхом подання до НКРЗІ повідомлення про початок здійснення діяльності відповідно до частини першої ст. 42 ухвалених змін до Закону про телекомунікації.
Віднині отримання ліцензії та/або дозволу у сфері телекомунікацій залишається актуальним виключно для діяльності, що передбачає використання обмеженого (радіочастотного та/або номерного) ресурсу. Скороченням переліку видів діяльності, які підлягають ліцензуванню, Україна здійснила заходи, спрямовані на наближення свого законодавства до положень Угоди про асоціацію.
Водночас, проголосованим законом передбачено доповнення до ст. 164 КУпАП, якими вводиться адміністративна відповідальність за подання недостовірної або неповної інформації у повідомлені про початок проведення господарської діяльності у формі штрафу в розмірі від 17 до 34 тис. грн.
Посилення відповідальності пропонувалося Телекомпалатою України як співрозмірний важіль впливу в разі невиконання спрощених вимог у телекомбізнесі, та враховане Верховною Радою України.
Прийняттям Закону парламентарі сприяли подоланню колізії між законом про ліцензування та законом про телекомунікації. Дійсно, ліцензування діяльності у сфері телекомунікацій мало втратити чинність ще 01 січня 2018 року, як передбачалося частиною другою ст. 21 Закону про ліцензування. Однак НКРЗІ продовжувало видавати ліцензії з урахуванням особливостей, визначених Законом про телекомунікації.
Перехід з дозвільного на повідомний принцип сприятиме зменшенню адміністративного тиску на суб’єктів телекомунікацій, – обґрунтовано довів суб’єкт подання. Так, за даними незалежної неурядової організації Офіс ефективного реагування, у 2018 році телеком-провайдери сплатили до держбюджету 13,5 млн грн за ліцензії на види діяльності, ліцензування яких фактично не вимагалося.
За оцінкою BRDO, найбільша шкода від такого ліцензування – бюрократичні процедури, що заважають працювати малому і середньому бізнесу на ринку телекомунікацій.
На сторінці Офісу ефективного реагування у мережі також повідомлено, що наразі зусилля сконцентровані на поглибленні дерегуляції у сфері телекомунікацій: проєктом Кодексу електронних комунікацій, над яким працює Офіс, передбачена автоматична онлайн реєстрація провайдерів телекомунікацій.