13 вересня 2012р. Вищим адміністративним судом України було видано Інформаційний лист № 2019/12/13-12, присвячений питанням правомірності відображення у складі витрат другого календарного кварталу 2011 р. сум від’ємного значення об’єкта оподаткування, що утворилися станом на 1 січня 2010 р., та тих, що виникли протягом 2010 та попередніх років.
Даний лист направлений на усунення труднощів застосування пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (надалі – ПК України), яким було визначено особливості застосування у 2011 році пункту 150.1 статті 150 цього кодексу.
Так, абзацом другим пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України передбачає право платника податку на прибуток відобразити у складі витрат другого кварталу 2011 року суму від’ємного значення, що є результатом розрахунку об’єкта оподаткування за підсумками першого кварталу 2011 року.
Як відомо, на думку податкових органів, платники податку не мали права включати до розрахунку податку на прибуток другого кварталу 2011 року збитки, отримані за розрахунком за 2010 рік.
На підставі аналізу норм Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», ВАСУ дійшов висновку, що до складу валових витрат першого кварталу 2011 р. підлягали включенню всі суми від’ємного значення об’єкта оподаткування з податку на прибуток – як ті, що утворилися станом на 1 січня 2010 р., так і ті суми від’ємного значення, що виникли протягом 2010 року, а тому розрахунок об’єкта оподаткування за перший квартал 2011 р. повинен був здійснюватися з урахуванням у складі валових витрат цього податкового періоду всіх сум від’ємного значення, що утворилися станом на 1 січня 2010 р., а також протягом 2010 р.
Водночас відсутні підстави вважати, що поняття «від’ємне значення, отримане в першому кварталі 2011 року» охоплює лише ті суми від’ємного значення, які утворилися як результат господарської діяльності лише за перший квартал 2011 року.
Як наслідок ВАСУ наголосив, що включення від’ємного значення об’єкту оподаткування за підсумками першого кварталу 2011 р. до витрат другого, а не першого кварталу звітного податкового року, становить особливість застосування у 2011 році норми пункту 150.1 статті 150 ПК України.
При цьому ВАСУ відзначив, що не може бути підставою для визначення контролюючим органом платникові податку податкових зобов’язань із податку на прибуток саме собою включення до складу витрат другого кварталу 2011 року сум від’ємного значення, однак судам у відповідних випадках варто досліджувати обставини формування сум від’ємного значення, задекларованого платниками податків, на предмет відсутності факту завищення платниками податку суми від’ємного значення з податку на прибуток.