Комунальні тарифи як птахи, стрімголов летять до гори. І актуальним дане питання є для всіх прошарків суспільства. Не оминає дане питання ні фізичних, ні юридичних осіб, які здійснюють споживання та оплату паливно-енергетичних ресурсів і комунальних послуг. Що ж робить законодавець зі свого боку для полегшення життя як пересічних громадян, так і юридичних осіб, розгляну детальніше в даній статті.
Ще наприкінці 2013 року парламенту було запропоновано створити Єдину державну систему моніторингу виробництва, постачання, транспортування, споживання та оплати за паливно-енергетичні ресурси і комунальні послуги (далі- ЄДСМ). В пояснювальній записці до законопроекту було зазначено, що загалом витрати на впровадження так званої ЄДСМ на всій території України на протязі двох років у відповідності до затвердженого Кабінетом Міністрів України плану заходів по її впровадженню дорівнюють 0,36 – 0,40 мільярдів гривні на рік.
Проте законопроект так і залишився законопроектом. Нещодавно, 17 червня 2016 року за № 4844 було зареєстровано аналогічний законопроект про Єдину державну систему моніторингу виробництва, постачання, транспортування, споживання та оплати за паливно-енергетичні ресурси і комунальні послуги (далі – законопроект).
Одним із чинників на підставі якого було прийнято даний законопроект є Постанова Верховної Ради України «Про план законодавчого забезпечення реформ в Україні», яким передбачено прийняття у 2016 році законопроекту про Єдину державну систему моніторингу (далі – ЄДСМ). Що ж, ідея чудова, але чи не залишиться це знову ж таки законопроектом.
Введення даної системи, як вбачає законодавець, дозволить центральним та місцевим органам виконавчої влади, іншим державним органам, органам місцевого самоврядування бути спроможними збалансувати попит та пропозиції на енергетичні ресурси та комунальні послуги, зокрема платіжного балансу, визначити справедливі параметри при ціноутворенні та у подальшому припинити практику перехресного субсидіювання між галузями економіки. Але в пояснювальній записці до даного законопроекту відсутнє сума витрат пов’язаних з впровадженням даної системи.
Звернемося до експертного висновку Національної академії наук України щодо необхідності впровадження ЄДСМ в державі, даний висновок розроблений до законопроекту. Отож, згідно з зазначеним висновком наявна в Україні методологія розрахунків та практика нарахувань за нормами та тарифами на споживання енергетичних ресурсів і послуг для об’єктів невиробничої сфери, а також система обліку та звітності споживання та оплати ресурсів і послуг, не відповідає достовірній ситуації з об’ємами споживання та оплати.
В тому ж висновку Національної академії наук України акцентується увагу на тому, що в цілому оплата за спожиті енергоресурси та послуги по всій країні перевищує вартість поставлених енергоресурсів і послуг більш ніж у 1,8 рази. Такі інформаційні показники виникають на підставі теоретичних та емпіричних спостережень. До речі в окремих регіонах країни дисбаланс є ще вищим.
Тому ЄДСМ став би вірним знаряддям по забезпеченню отримання інформації щодо справ в економіці країни для стабілізації внутрішньої та зовнішньої національної безпеки України, що є дуже актуальним для сьогодення. Експерти Національної академії наук України вважають, що пріоритетним завданням держави у вказаній сфері, є упровадження в систему державного регулювання ефективних засобів та інструментів стимулювання суб’єктів господарської діяльності і населення.
Що ж таке ЄДСМ? ЄДСМ – багаторівневий територіально розподілений інтегрований комплекс уніфікованих організаційних, технічних, комунікаційних, інформаційних, програмних засобів і методів формування зведеного енергетичного балансу держави та його індикативних показників за єдиними стандартами.
Звернемося до діючого законодавства України. Юридичне визначення терміну «енергетичний баланс» країни відсутнє, а це в свою чергу дозволяє різноманітне його тлумачення.
Розраховується енергетичний баланс Державною службою статистики України за даними відповідної статистичної звітності. Базуються при цьому на статистичних даних та спостереженнях, але не відслідковується процес їх отримання та верифікації. Звичайно така інформація не має слугувати підґрунтям для прийняття рішень та оперативного аналізу стану справ в економіці. Проте враховуючи відсутність ЄДСМ таке має місце в цілому в державі.
В разі прийняття законопроекту з’явиться нове поняття «зведений енергетичний баланс держави». Зведений енергетичний баланс держави становитиме система індикативних показників, що відображає повну кількісну відповідність між надходженням та використанням паливно-енергетичних ресурсів і комунальних послуг у державі в цілому за певний період часу та характеризує рух фізичних обсягів паливно-енергетичних ресурсів і комунальних послуг на стадіях видобування, виробництва, перетворення, транспортування, зберігання, постачання та кінцевого споживання для оцінки динаміки їх внутрішнього виробництва, імпорту та експорту в натуральному і вартісному вимірах, а також для оцінки прогнозних характеристик внутрішнього і зовнішнього попиту та ключових параметрів макроекономічного розвитку.
Виникає слушне запитання: чому досі не прийнято такий законопроект? Але на жаль, запитання залишається відкритим. В пояснювальній записці до законопроекту вказується, що розрахунки виконані за участі фахівців Національної академії наук України підтверджують зниження енергоємності, як складової реального ВВП України, за умови впровадження ЄДСМ, на 15-20 % щорічно. Передбачається навіть, що мінімальний економічний ефект приблизно складе 130,5 – 170,12 мільярдів гривень від базового періоду 2012 року.
На жаль, пересічний громадянин може лише сподіватися, що даний законопроект буде прийнятий, а не знову ж таки відкладений на невизначений термін. Єдиним дійсним недоліком законопроекту є те, що він досі залишається законопроектом та в першу чергу є рамковим.
Рамковим він є з наступних підстав. В першу чергу, це те, що ним встановлюються лише загальні принципи регулювання. По-друге, законопроект є ні чим іншим як декларацією політичної волі держави. Прийняття цього законопроекту допомагатиме прискоренню запровадження ЄДСМ з метою досягнення європейського рівня енергоефективності у всіх галузях економіки, а також формування прозорчастих ринків енергоресурсів.
Прогнозується, що прийняття даного законопроекту одразу створить можливість забезпечити сто відсоткову сплату за використані паливно-енергетичні ресурси та комунальні послуги виключно за рахунок кінцевих споживачів. Аналізуючи даний законопроект, вважаю, що таке очікування є досить завищеним. Хоча звичайно якби вдалося одразу досягти подібного результату, навантаження з бюджетів усіх рівнів значно зменшилося б, а вивільненні кошти за розумного адміністрування були б спрямовані на соціальний захист чи подібне.
Ще однією соціально-економічною прерогативою стало б, як анонсує законодавець, створення привабливих умов для залучення інвестицій в енергетику, комунальне господарство України та в економіку в цілому. Звичайно інвестування в енергетичний комплекс держави є вкрай важливим, але для цього треба рухатися, тобто приймати відповідні нормативно-правові акти, а не зупинятися лише на одних рамкових законах.
Отже, залишається сподіватися, що цього року Єдина державна система моніторингу буде втілена в реальність.
Рубрика: Без рубрики, законопроекты