Постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2009 року №368 були внесені зміни до постанови Кабінету Міністрів від 4 серпня 2000р. №1222, відповідно до яких абзац другий пункту 2 Порядку отримання благодійних (добровільних) внесків і пожертв від юридичних та фізичних осіб бюджетними установами і закладами освіти, охорони здоров’я, культури, науки, спорту та фізичного виховання для потреб їх фінансування був викладений в такій редакції:
“Благодійні (добровільні) внески і пожертви від юридичних та фізичних осіб можуть спрямовуватися на виплату заробітної плати працівникам установ і закладів освіти, охорони здоров’я, соціального захисту, культури, науки, спорту та фізичного виховання.”
Указом Президента України від 30 квітня 2009 року №287/2009 дія зазначеної норми зупинена відповідно до п.15 частини першої ст.106 Конституції України. При цьому, конституційне подання до Конституційного суду України щодо конституційності абзаців третього та четвертого пункту 2 Змін, що вносяться до постанови Кабінету Міністрів України від 4.08.2000р. №1222, затверджених постановою Кабміну від 14.04.2009р. №368, Президент України мотивував зупинення дії положень постанови їх суперечністю частині другій статті 4 Закону «Про благодійництво та благодійні організації», у зв’язку з чим Кабінет Міністрів врегулював питання, що належать до законодавчого регулювання, чим фактично перебрав на себе повноваження Верховної Ради України.
Відповідно до статті 4 Закону «Про благодійництво та благодійні організації», конкретні напрями благодійництва та благодійної діяльності визначаються благодійниками і статутами (положеннями) благодійних організацій. Згідно статті 1 цього ж закону благодійництво – це добровільна безкорислива пожертва фізичних та юридичних осіб у поданні набувачам матеріальної, фінансової, організаційної та іншої благодійної допомоги. При цьому, пожертвування можуть бути цільовими та не цільовими. Набувачі благодійної допомоги у формі благодійних внесків і пожертвувань, що мають цільовий характер (благодійні гранти), повинні звітувати перед благодійниками та благодійними організаціями про їх використання.
Абзацом другим п.2 Порядку отримання благодійних (добровільних) внесків і пожертв від юридичних та фізичних осіб бюджетними установами і закладами освіти, охорони здоров’я, культури, науки, спорту та фізичного виховання для потреб їх фінансування в редакції постанови Кабінету Міністрів №368 від 14 квітня 2009р. передбачена можливість спрямування пожертв від юридичних та фізичних осіб на виплату заробітної плати працівникам установ і закладів освіти, охорони здоров’я, соціального захисту, культури, науки, спорту та фізичного виховання, що жодним чином не обмежило право благодійників на надання цільових пожертв, які, до речі, можуть бути призначені в тому числі на виплату заробітної плати.
З огляду на зазначене, положення постанови Кабінету Міністрів №368 від 14 квітня 2009р. не суперечать Закону «Про благодійництво та благодійні організації», при прийнятті постанови Кабінет Міністрів не вийшов за межі своєї компетенції, а тому постанова Кабінету Міністрів №368 від 14 квітня 2009р., на нашу думку, є такою, що відповідає Конституції України.
Отже, доводи Президента, наведені у касаційному поданні конституційності абзаців третього та четвертого пункту 2 Змін, що вносяться до постанови Кабінету Міністрів України від 4.08.2000р. №1222, затверджених постановою Кабміну від 14.04.2009р. №368, є надуманими та такими, що не відповідають дійсності та носять політичне забарвлення.
Рубрика: налоговое право