У зв’язку з технологічними та інформаційними змінами сучасне суспільство перебуває у процесі постійних перетворень, тому дуже важко прослідкувати, як саме змінюється злочинність, які нові методи виникають у боротьбі з нею та які види злочинів мають найбільший вплив на економіку розвинутих країн. Проте не лишається сумнівів, що White-Collar Crime є одним із найбільш небезпечних явищ у світі.
Першим, хто звернув увагу на такий вид злочинності, як White-Collar Crime (білокомірцева злочинність), був видатний американський соціолог Едвін Сатерленд, який виокремив його серед інших і вказав на його системний вплив на всі сфери життя суспільства.
Слід зазначити, що, хоча саме поняття White-Collar Crime відоме в розвинутих країнах протягом тривалого часу, для України цей вид злочинів відносно новий, оскільки механізми ринкової економіки в Україні ще не повною мірою сформувались, а злочини, які можуть бути віднесені до білокомірцевої злочинності, мають здебільшого економічний (корпоративний) характер, притаманний розвинутим країнам Європейського Союзу, США та деяким країнам Азії. Напевно, саме тому серед білокомірцевої злочинності в Україні здебільшого можна говорити про службові та корупційні злочини представників влади та бізнесу. При цьому акцент зміщений саме на корупційних злочинах представників влади або осіб, які впливають на них, аніж на зловживаннях у приватному секторі, що значно відрізняється від білокомірцевої злочинності в розвинутих країнах, де такий вид злочинності притаманний саме представникам вищих ланок великих корпорацій, а злочини вчиняються здебільшого бізнесом проти самого ж бізнесу.
White-Collar Crime як суспільно-економічне явище
Для розуміння сутності білокомірцевої злочинності варто зазначити, що на сьогодні існує дуже багато інтерпретацій визначення White-Collar Crime, а також серед кримінологів багатьох країн наявна тенденція змішування понять, що зумовлює певну плутаницю та неоднозначність цього виду злочинів.
Так, деякі кримінологи надають змісту поняття White-Collar Crime ознак елітарної злочинності, оскільки саме еліта (політики, представники бізнесу, керівники різноманітних фондів та громадських формувань тощо), на їхню думку, є групою девіантного ризику, бо саме вона приймає рішення та має змогу впливати на соціально-економічні відносини. Проте змішувати поняття елітарної злочинності та білокомірцевої лише за ознаками респектабельності осіб, які можуть вчиняти злочини у сфері економіки, фінансів та суспільного життя, видається невірним підходом, через те що елітарна злочинність носить здебільшого релятивний характер та обумовлюється історичними умовами кожної окремої країни в процесі суспільної трансформації.
Деякі вчені ототожнюють білокомірцеву злочинність з економічною, особливо в країнах, де білокомірцева злочинність на офіційному рівні як вид не розглядається. Такий підхід можна вважати також помилковим, оскільки економічну злочинність та білокомірцеву потрібно розглядати, по-перше, як частину та ціле (де економічна злочинність – ціле, а білокомірцева – частина цілого), а по-друге, виключно через призму соціальних відносин, на які впливають ті чи інші злочини, до яких наслідків призводять злочини, що вчиняються «білими комірцями», які саме особи вчиняють ці злочини, та найголовніше – відокремлювати білокомірцеву злочинність від економічної за притаманними лише їй ознаками.
Іншим прикладом може виступати безпосередньо корпоративна злочинність, яку також намагаються ототожнювати з білокомірцевою, що є вкрай неправильним підходом, оскільки корпоративна злочинність перш за все є діяльністю підприємств (корпорацій), яка скерована на максимальне збагачення саме підприємства, а не окремої особи чи групи осіб, коли топ-менеджмент корпорації діє за принципом «ціль виправдовує засоби» та допускає дії, що можуть суперечити міжнародному чи національному законодавству.
Ознаки білокомірцевої злочинності
1. Економічний характер злочинів (корпоративне шахрайство, фальсифікація фінансової інформації, самообслуговування корпоративними інсайдерами, шахрайство з хедж-фондами, злочини у сфері конфіскації майна, іпотечне шахрайство, шахрайство у сфері охорони здоров’я, викрадення особистих даних, викрадення інтелектуальної власності, кіберзлочинність, відмивання грошей, злочини у сфері корпоративної безпеки, інвестиційне шахрайство, маніпуляції на ринку цінних паперів, фондових бірж, доведення фінансових установ до банкрутства, створення схем з ухиляння від податків, організація конвертаційних центрів, порушення антимонопольного законодавства тощо).
2. Ненасильницький характер злочинів, адже «білі комірці» вчиняють фінансові та економічні злочини під прикриттям цілком законної діяльності, а результати стають очевидними тільки з часом.
3. Суб’єкт злочину, тобто сама особа злочинця, групи осіб або організованого злочинного угруповання. Такі особи завжди мають високий соціальний статус і взагалі користуються повагою у суспільстві; наділені владними та управлінськими повноваженнями; мають високі статки та дохід від своєї діяльності; широко представлені в засобах масової інформації; беруть участь у суспільному, політичному, економічному житті країни; відсутні ознаки «кримінальної субкультури» та неналежності таких осіб до злочинних угруповань тощо.
4. Антисоціальний характер. Звичайно, якщо така особа, яка має значний авторитет у суспільстві, користується повагою та довірою, запропонує широкому колу осіб, наприклад, вкласти гроші у певний інвестиційний проект або благодійну акцію, обґрунтувавши економічну доцільність та безпечність таких операцій, мало хто запідозрить її у злочині. Саме тому білокомірцева злочинність є одним із найнебезпечніших явищ, оскільки завдає не тільки економічних збитків країнам та окремим людям, але й підриває суспільну довіру до інститутів влади, суспільну мораль та сприяє суспільній дезорганізації.
5. Завуальований характер злочинів, що мають тривалий ефект. Як правило, злочини, що вчиняються «білими комірцями», вчиняються непомітно, так, що практично неможливо виявити ознаки обману або злочину на початковому етапі, оскільки відчути ефект від злочинів «білих комірців» можливо лише з часом, коли їх злочинний план вже реалізовано. Звідси випливає й інша проблема – складність боротьби з таким видом злочинності та з його попередженням, а також необхідність на офіційному рівні вивчення білокомірцевої злочинності, як у Сполучених Штатах Америки, та виокремлення White-Collar Crime в окрему групу злочинів на законодавчому рівні.
6. Прихований перерозподіл матеріальних благ у суспільстві, що зумовлює зростання тіньової економіки та злочинності в цілому. Зловживання на фінансових ринках, шахрайство в загальнодержавних масштабах, організація схем з ухиляння від сплати податків, корупція серед високопосадовців – все це сприяє зростанню криміногенної ситуації в суспільстві в цілому. Тому, хоча білокомірцева злочинність сама по собі і не належить до насильницьких злочинів, все ж прослідковується причинно-наслідковий зв’язок між білокомірцевими злочинами як причиною та всіма іншими злочинами як наслідком.
Отже, зважаючи на вищевикладене, можна дійти висновку, що білокомірцева злочинність – це діяльність осіб, які займають високе соціальне становище, користуються повагою на національному та/або міжнародному рівні, мають вплив на економічну та політичну ситуацію в окремих країнах чи на глобальному рівні, проте незважаючи на свій статус, умисно та систематично здійснюють антисоціальну діяльність, направлену на особисте збагачення чи на збагачення певної групи осіб, використовуючи свій авторитет, посаду чи професію як інструмент для вчинення злочину.
White-Collar Crime в аспекті глобалізації та інформаційних технологій
Наразі останньою тенденцією білокомірцевої злочинності є її глобалізація та вихід за межі окремих держав, створення транснаціональних злочинних організацій та угруповань «білих комірців», які своїми узгодженими діями впливають на окремі корпорації, держави, фінансові ринки, фондові біржі, курси валют, інвестиційні фонди, політиків та представників влади, для досягнення поставлених цілей.
Важливою особливістю є саме узгодженість дій таких осіб. Тобто, якщо ще кілька десятиріч тому білокомірцева злочинність здебільшого існувала в національних межах окремих країн, то сьогодні з розвитком інформаційних технологій та засобів комунікації білокомірцева злочинність виходить на глобальний ринок.
Іншою тенденцією є перехід білокомірцевої злочинності з площини фінансових ринків та державної влади до площини технологій, оскільки саме технологічні компанії та сучасні мобільні сервіси дедалі більше відіграють роль у повсякденному житті людей та починають конкурувати як з державними інституціями в аспекті соціальних комунікацій, так і з фінансовими в аспекті впровадження нових технологій зі здійснення платежів або перерахування коштів тощо.
Наприклад, кожна сучасна людина сьогодні користується мобільними гаджетами, програмним забезпеченням, що необхідне для використання цих пристроїв, інтернетом і кожного дня надає про себе особисту інформацію, яка збирається, систематизується та використовується здебільшого в рекламних цілях. Та з накопиченням інформації про користувачів сучасних сервісів та гаджетів (напевно, кожному відоме поняття Big Data) дедалі зростають ризики їх особистої безпеки, оскільки інформація може бути використана проти них самих. А як уже зазначалось, білокомірцевій злочинності притаманний тривалий характер, і ніхто сьогодні не може бути впевнений, що інформація, яка зберігається на віддалених серверах технологічних компаній, не буде згодом використана для злочинних схем «білих комірців».
Ще однією тенденцією у перетворенні білокомірцевої злочинності є її поступовий перехід з «реального світу» до «віртуального». Соціальні мережі стають новим інформаційним простором та поступово змінюють ринок медіа, дедалі більше впливаючи на суспільну думку, чому яскравий приклад виборів у США.
Саме тому перехід білокомірцевої злочинності у простір соціальних мереж неминуче явище, адже це дає змогу ще більше впливати на суспільну думку та запроваджувати дедалі складніші шахрайські схеми.
Міжнародний аспект боротьби з White-Collar Crime
Для міжнародної спільноти проблема протидії White-Collar Crime продовжує залишатися однією з найактуальніших. Об’єктивні фактори її розвитку свідчать про те, що білокомірцева злочинність створює суттєву небезпеку для життєдіяльності багатьох країн світу і на сьогодні масштаби її поширення становлять загрозу для національної безпеки будь-якої країни.
Тому на сучасному етапі міжнародного розвитку, коли відбуваються значні зміни у міжнародному політичному та суспільному житті, змінились погляди і на проблему протидії білокомірцевої злочинності. Нині завдання боротьби з нею розглядаються як загальнодержавні та пріоритетні.
Засади успішної протидії білокомірцевій злочинності вже давно відомі міжнародній спільноті. Це перш за все відкритість влади, прозорість та зрозумілість процедур прийняття державних рішень, дієві механізми контролю за діяльністю державних органів з боку громадянського суспільства, свобода слова, свобода та незалежність засобів масової інформації, сучасний та технологічний контроль над бізнесом та дотримання прав людини в усіх аспектах життєдіяльності суспільства.
Однією з країн, у якій White-Collar Crime досліджується на офіційному рівні, є Сполучені Штати Америки.
Так, Федеральне Бюро Розслідувань США у своїх звітах та аналітичних матеріалах звертає увагу на пріоритетні напрями боротьби з білокомірцевою злочинністю:
1) попередження корупції в державному секторі;
2) попередження корпоративного шахрайства та шахрайства з цінними паперами (включаючи схеми Понці);
3) попередження шахрайства в системі охорони здоров’я;
4) попередження шахрайства у сфері фінансів;
5) попередження шахрайства у страховій сфері;
6) попередження відмивання грошей;
7) попередження шахрайства в масовому маркетингу.
При цьому для ФБР попередження корпоративного шахрайства залишається пріоритетним завданням, так як завдає найбільшої шкоди інтересам країни.
Підсумовуючи вищенаведене, зазначимо, що останні тенденції боротьби з білокомірцевою злочинністю і шляхи усунення цього ганебного явища передбачають:
— підконтрольність державних чиновників, державних інститутів громадянського суспільства;
— відкритість і прозорість прийняття рішень на усіх рівнях державної влади і місцевого самоврядування;
— свободу слова та неупередженість засобів масової інформації, включаючи контроль за їхніми реальними власниками;
— можливість громадського впливу за прийняттям найважливіших економічних і політичних рішень;
— незалежність судової влади;
— збалансованість усіх гілок влади.
Однією з головних складових реалізації ефективної системи боротьби з білокомірцевою злочинністю є чітка взаємодія держав, у першу чергу їх правоохоронних органів на всіх рівнях та спільна участь у заходах боротьби з цим негативним явищем.